Кінозали Швеції змінюють ціни: нова система вдарить по гаманцях сімей із дітьми
Кінотеатральна мережа Filmstaden запроваджує різні цінові зони у своїх кінозалах по всій країні. Відтепер зали поділені на три зони: сіру, блакитну та рожеву — ціна залежатиме від того, де саме глядач сидить у залі. Запроваджувати таке у Швеції на кіносеансах є тривожно, зважаючи на те, що нам потрібно підтримувати кінокультуру, каже кінокритик Ронні Свенссон (Ronny Svensson).
У Filmstaden пояснюють нову систему тим, що базову ціну знижено, а вибір став ширшим. Дорожче буде в центрі зали, дешевше — з боків, і найдешевше — у перших рядах. Кінокритик Ронні Свенссон вбачає у такій зміні майже самі недоліки.
З огляду на нинішню економічну ситуацію — це погане рішення. Кіноіндустрії потрібні якомога більші потоки відвідувачів. Особливо зараз, у різдвяний період, коли багато прем’єр. Хоч вони і стверджують, що базові ціни будуть знижені, каже він.
Особливо для сімей з дітьми нові ціни можуть виявитися значним ударом по гаманцю. Ходити до кінотеатру і сидіти на хороших місцях разом із сім’єю — це вже зовсім інша вартість, каже Ронні Свенссон. Він порівнює це з походом на мюзикл у Лондоні.
Якщо сидиш так, що не видно всю сцену та всіх танцюристів, квиток трохи дешевший, ніж партер. Це відрізняється від кінотеатрів. Але запроваджувати таке в кіно у Швеції — тривожно, нам потрібно зберегти кінокультуру, каже він. Тоді кажеш дітям, що нам не по кишені йти в кіно, якщо не сидіти в самому переді і не виходити потім із болем у шиї.
У деяких кінотеатрах уже раніше можна було купити надкомфортні крісла у vip-зоні. Навіть у шведських кінотеатрах є один чи два ряди, наприклад у Стокгольмі у кінотеатрах Victoria та Grand, де є дуже розкішні сидіння — і це коштує на 20 крон дорожче. Я не знаю, чи варто бути конспірологом і вбачати в цьому приховане підвищення цін. Можливо, це і не вплине на людей 30–40 років, які можуть дозволити собі місця по центру, але це точно зачепить родини з дітьми.
Я не в захваті від цього, це неймовірно прикро, каже Ронні Свенссон. Він бачить ризик, що підвищення цін на квитки підштовхне людей до переходу на стримінг-сервіси. Нам потрібні нові покоління, які вчитимуться кінокультурі. А для родини з трьома дітьми, яка хоче сидіти в центрі, це буде коштувати нечувано дорого, і це зовсім не тішить, каже він.