Історично низька народжуваність у Швеції: люди відкладають батьківство
Мимовільне безпліддя дедалі частіше називають важливим, але недооціненим фактором низької народжуваності у Швеції. Багато людей не усвідомлюють, наскільки швидко з віком знижується фертильність, через що спроби завагітніти часто починаються надто пізно. Шведські жінки народжують усе менше дітей, що викликає занепокоєння уряду, який ініціював комплексне дослідження причин цієї тенденції.
У новому звіті аналізується вплив медичних і біологічних обмежень. Експерти дійшли висновку, що відкладання народження дітей і недостатня обізнаність про зниження фертильності є «ключовими перешкодами» для народжуваності сьогодні.
«Є дуже велика група людей, які хочуть стати батьками, щиро цього прагнуть, але не можуть через медичні та біологічні причини», — заявив міністр соціальних справ Якоб Форссмед (Jakob Forssmed) з партії Християнські демократи (Kristdemokraterna).
За даними звіту, низький рівень народжуваності не можна повністю пояснити лише соціально-економічними чи культурними факторами, які досі домінували в публічній дискусії. Біологічний аспект — включно з віком, способом життя та генетикою — також має суттєве значення.
Встановлено, що безпліддя є доволі поширеним явищем і впливає приблизно на 15–20% пар репродуктивного віку. «Таким чином, це одна з найпоширеніших хронічних хвороб серед людей віком 25–44 років», — зазначають автори дослідження.
«Це має значення для демографічного розвитку нашого суспільства», — наголосив Форссмед.
Упродовж 2000-х років середній вік як матерів, так і батьків при народженні першої дитини зріс. Деякі люди починають намагатися завести дитину вже тоді, коли фертильність значно знижена. Дослідження також показують низький рівень обізнаності населення щодо цього питання.
«Багато чинників у нашому суспільстві підштовхують до пізнішого батьківства. Ми часто думаємо, що завжди є можливість екстракорпорального запліднення, але звіт чітко показує, що у багатьох випадках це не працює», — додав Форссмед.
Водночас він підкреслив, що рішення стати батьками є глибоко особистим.
«Але ці фактори мають більш чітко враховуватися людьми — так само, як і питання працевлаштування чи житла», — зазначив міністр.
«Тут ми маємо справу з чимось, що залежить не від наших намірів, а від біології».
Щодо конкретних заходів уряду, Форссмед пообіцяв висловитися пізніше. Водночас він вважає, що необхідно посилити інформування про фертильність, зокрема вже на рівні молодіжних консультаційних центрів, а також зменшити регіональні відмінності у допомозі бездітним парам.
Звіт було підготовлено в межах урядового розслідування, покликаного знайти способи подолання тенденції низької народжуваності та заохочення до народження дітей. Підставою для створення дослідження стало падіння рівня народжуваності у 2024 році до 1,4 дитини на жінку — найнижчого показника з початку ведення статистики у XVIII столітті.
Документ підготували дослідники та експерти організації ReproUnion — шведсько-данського партнерства між університетами, регіонами та промисловістю.
Фінансування здійснюється Європейським Союзом, регіоном Сконе (Region Skåne), столичним регіоном Данії (Region Hovedstaden) та біофармацевтичною компанією Ferring.
За даними видання svd.se