ISOF досліджує упередження щодо імен та населених пунктів у Швеції

Те, що Ґленн родом із Ґетеборга (Göteborg), для шведів є загальновідомим. Але скільки років, на їхню думку, Тео? І чи вважають людину «селюком», якщо вона живе в Сетіля (Sätila)? У новому дослідженні Інститут мови та фольклору Швеції (Institutet för språk och folkminnen, Isof) збирає уявлення людей про імена та населені пункти. «Що приховано в імені?» — запитувала Джульєтта у драмі Шекспіра. Те саме питання ставить і Інститут мови та фольклору Швеції (Isof) у новому дослідженні, де намагається з’ясувати, які висновки люди роблять, виходячи з імені людини та місця її проживання.

Керівниця проєкту Лейла Маттфольк (Leila Mattfolk) пояснює мету дослідження.

— Ми хочемо зібрати асоціації та думки людей щодо імен і зберегти їх в архівах для майбутнього.

Щоб показати, який «багаж» може нести назва, сама установа наводить приклади Сларвмая (Slarvmaja) та Думмерйонс (Dummerjöns). Isof сподівається, що громадськість через анкету поділиться власним досвідом і упередженнями щодо різних імен та місцевостей.

— Це впливає на те, як ми ставимося до людини або як сприймаємо текст. Певне ім’я одразу формує очікування. Наприклад, під час пошуку роботи це може мати значення.

Лейла Маттфольк пояснює, що імена також часто сигналізують про вік людини, адже різні імена були популярні в різні епохи.

— Тео, наприклад, імовірно, 10–15 років. А Торстен (Torsten) сьогодні — це радше літній чоловік.

Дослідження охоплює й упередження щодо населених пунктів. Лейла Маттфольк ділиться своїм уявленням про мешканців Ґетеборга (Göteborg).

— Стереотип такий, що вони веселі, привітні й із хорошим почуттям гумору.

На запитання про Бенґта Юганссона з Альвести (Alvesta) вона припускає, що йому понад 80 років, але дивується, дізнавшись, що він відомий як ілюзіоніст Джо Лаберо (Joe Labero).

Для охочих поділитися власними асоціаціями анкета доступна на сайті Isof. Результати використовуватимуть у науковому проєкті з псевдонімізації, який реалізують спільно Університет Ґетеборга (Göteborgs universitet) та Університет Гельсінкі (Helsingfors universitet).

Пояснення: чому наведені топоніми та назви звучать «дивно» у шведській мові

У тексті згадуються приклади, які для шведів не нейтральні, а мають семантичне або культурне навантаження.

Slarvmaja (Сларвмая)
Це не реальне ім’я чи місце, а усталений шведський вираз.
Слово slarv означає «недбалість», «неакуратність», а Maja — поширене жіноче ім’я.
Разом це звучить як «Недбала Майя» і використовується для позначення неорганізованої або легковажної людини. Саме тому назва викликає миттєву оцінку.

Dummerjöns (Думмерйонс)
Також не реальний топонім, а іронічна конструкція.
Dum — «дурний», Jöns — старе чоловіче ім’я, яке в сучасній мові часто асоціюється з простакуватістю.
Назва буквально означає «Дурний Йонс» і використовується як приклад зневажливої або комічної номінації.

Sätila (Сетіля)
Це реальний населений пункт, але він розташований у сільській місцевості.
У шведському мовному контексті невеликі громади часто автоматично асоціюються з lantis — «провінціалом», людиною «з глибинки». Назва сама по собі нейтральна, але соціальний стереотип робить її маркером «не міського» способу життя.

Göteborg (Ґетеборг)
Навпаки, це місто з дуже чітким культурним образом.
Ґетеборжців у Швеції традиційно вважають дотепними, товариськими та схильними до жартів (Göteborgshumor — окреме поняття). Тому сама згадка міста викликає позитивні очікування.

За даними шведського видання Göteborgs-Posten