Вибори до Саамського парламенту визнано недійсними через помилку з конвертами

Вибори до Саамського парламенту (Sametingsvalet), які відбулись у травні цього року, визнано недійсними після низки оскаржень, пов’язаних із неклеєними виборчими конвертами у муніципалітеті Ар’єплуґ (Arjeplog). Підставою для такого рішення, про яке першою повідомила редакція Sameradion, стали одинадцять оскаржень, поданих після завершення голосування.

– У більшості з них ішлося про те, що 93 зовнішні конверти не були заклеєні членами виборчої комісії, що є обов’язковою вимогою під час виборів до Саамського парламенту, – заявила Сесілія Перссон (Cecilia Persson), головна доповідачка у Виборчій апеляційній комісії (Valprövningsnämnden), у коментарі для TT.

Із цих бюлетенів, усі з яких надійшли з виборчої дільниці в Ар’єплуґу (Arjeplog), 88 було визнано недійсними. Виборча апеляційна комісія після цього здійснила оцінку того, наскільки ці порушення могли вплинути на загальний результат виборів. Рішення ухвалювалося зокрема на підставі ймовірнісної оцінки щодо впливу на розподіл мандатів чи визначення кандидатів.

– Виборча апеляційна комісія дійшла висновку, що порушення були настільки серйозними, що слід провести перевибори. Таким чином скасовується результат, затверджений адміністративною радою округу (länsstyrelsen), і вибори мають бути проведені знову, – пояснює Перссон (Persson).

Як таке могло статися?

– Це не випливає з матеріалів розслідування у цій справі. Можна лише здогадуватись, – каже Перссон (Persson).

Чи є підозри, що це було зроблено навмисно?

– Жодних таких доказів немає. У матеріалах справи нічого не вказує на це. Ніхто цього не стверджував, – зазначає вона.

Ларс-Йонас Юганссон (Lars-Jonas Johansson), член правління Саамського парламенту (Sametinget) від партії Jakt- och fiskesamerna, вважає, що недоцільно скасовувати усі результати виборів. На його думку, перевибори — це значні витрати для парламенту.

– Було б краще, якби голосування повторили лише для виборців в Ар’єплуґу (Arjeplog), – говорить Юганссон (Johansson).

Він також вважає, що нові вибори можуть призвести до зниження явки.

– Дуже важко змусити людей знову йти до виборчих урн, тому існує ризик, що рівень участі впаде. А отже, і легітимність результату буде нижчою, – додає він.

Центральна виборча адміністрація (Valmyndigheten) має тепер ухвалити рішення про дату нових виборів.

– Побачимо, що буде доцільним з огляду на потребу друкувати бюлетені, орендувати приміщення та навчати працівників виборчих дільниць. Зазвичай це займає кілька місяців, – пояснює Перссон (Persson).

Під час цьогорічного голосування 18 травня проголосували 5 939 осіб, що становить явку у 60,9%. Партія Jakt- och fiskesamerna стала найбільшою, отримавши дванадцять мандатів. За нею йдуть Samelandspartiet із сімома мандатами та Guovssonásti, яка здобула шість мандатів.

Повідомляє видання Expressen