Шведська податкова служба боротиметься з легальною схемою податкового планування

Податкове управління Швеції (Skatteverket) з 2018 року послідовно розвиває програму AISS (Allvarligt Internationellt Skatteundandragande och Skatteupplägg – Серйозне міжнародне ухилення від податків та податкові схеми), мета якої – зменшити можливості як для податкового шахрайства, так і для певної форми податкового планування. У центрі уваги – не лише незаконні дії, але й ті, що повністю відповідають чинному законодавству.

«Навіть повністю легальне податкове планування може мати негативний вплив, якщо воно підриває довіру до податкової системи», – йдеться у програмній заяві Skatteverket за 2018 рік.

У подальших версіях документу ця формулювання була пом’якшена – замість «повністю легальне» стало «певне податкове планування». Особливу увагу Skatteverket приділяє впливу на суспільну думку, залучаючи комунікаційний відділ та засоби масової інформації. У 2023 році відомство створило окрему медіагрупу, яка відповідає за видимість заходів служби в медіа.

«У внутрішніх документах Skatteverket чітко вказано, що вони повинні боротися навіть з легальним податковим плануванням – через суди і через комунікаційну стратегію. Вони просувають власний порядок денний», – каже адвокат Юган Ерікссон (Johan Eriksson), який представляє податкового консультанта Олу Нордквіста (Ola Nordquist).

Ерікссон порівнює підхід Skatteverket із ситуацією, коли поліцейський самостійно змінює межу дозволеної швидкості:

«Це якби поліцейський вирішив, що 110 км/год на трасі – це забагато, і почав би штрафувати всіх, хто їде понад 90. А якщо не вдається зробити це формально, він звертається до преси».

Генеральна директорка Skatteverket, Катрін Вестлінґ Пальм (Katrin Westling Palm), відкидає звинувачення в самоуправстві:

«Ми не займаємося жодним активізмом. Ми виконуємо наш мандат – забезпечувати правильне оподаткування і контроль. Це наша робота».

Дискусія висвітлює складне питання: чи має державна установа боротися з законною практикою лише тому, що вона здається “неетичною” чи підриває довіру до системи? І чи припустимо при цьому використовувати медіа для формування суспільного осуду?

За даними видання Aftonbladet