Шведські експерти порівнюють останній обвал на біржі з Великою депресією та «чорним понеділком» 1987 року

За місяць Стокгольмська біржа втратила майже п’яту частину своєї вартості. Понеділок став “кривавим” – падіння на початку сягало майже 8 відсотків, хоча потім курси трохи відновилися, але зрештою закрилися з падінням трохи менше 5 відсотків. Останні падіння на фондовому ринку змушують експертів проводити паралелі з одними з найсерйозніших подій в економічній історії. – Це один із найбільших обвалів, які ми переживали, – каже Даніель Вальденстрьом (Daniel Waldenström).

Чіткого визначення поняття “обвалу” не існує. Але експерти сходяться на думці, що це має бути різке, драматичне падіння – приблизно на 20 відсотків. Професор економіки Даніель Вальденстрьом вважає падінням вже й зниження на 4–5% за день.

– Усе зводиться до того, що інвестори вважають: завтра ціна буде нижчою, ніж сьогодні, і що надалі ціни падатимуть. Коли всі одночасно починають так діяти – як зараз – ми бачимо ці величезні зниження, каже Рікард Вестерберг (Rikard Westerberg), викладач економічної історії у Школі економіки в Стокгольмі.

Чи можна зупинити торгівлю на біржі? Так, ціла біржа може бути тимчасово зупинена – наприклад, на Нью-Йоркській біржі активуються так звані «аварійні вимикачі» (circuit breakers), якщо індекс падає щонайменше на 7%, після чого торгівлю призупиняють на 15 хвилин.

Реакції на заяви Трампа про мита нагадують початок фінансової кризи 2008 року або пандемії 2020 року. Під час «чорного понеділка» 1987-го фондові ринки світу впали через побоювання війни між Іраном і США — у деяких випадках падіння перевищило 20%.

– Під час фінансової кризи 1990 року з компаніями Nyckeln і Gamlestaden ринок впав на 25%. А під час «краху Крюгера» у березні 1932 року – на понад 30%. Тож падіння, яке ми бачимо зараз (у понеділок), ще не досягло таких історичних рівнів, – каже Вальденстрем.

На відміну від багатьох попередніх криз, ця не була викликана «надутою бульбашкою», що луснула.

– Це радше політична криза, ніж економічна. Тут не було величезної спекулятивної бульбашки, як у 2008 році, – вважає професор економічної історії Упсальського університету Ларс Магнуссон (Lars Magnusson).

Скільки часу потрібно для відновлення? Це залежить від того, чи спричинить падіння ширшу економічну кризу, чи це лише тимчасове зниження.

– Якщо подивитися на найвідоміший обвал – крах на Уолл-стріт у 1929 році, після якого почалася Велика депресія 1930-х, то фондовий ринок повернувся на попередній рівень лише у 1950-х, – каже Магнуссон.

В інших випадках відновлення займало рік-два.

– Але я думаю, що позитивні економічні новини можуть швидко розвернути ситуацію, – каже Вестерберг.

Чи можлива нова депресія? Якщо високі мита залишаться надовго, це може призвести до депресії – тривалого економічного спаду на щонайменше два роки. Люди починають відкладати покупки, компанії втрачають прибутки, скорочують персонал, і безробіття зростає.

– Ці мита, які запроваджує Трамп, по суті є податком на товари. А це означає, що речі стають дорожчими. А коли речі дорожчають – зростає інфляція, і людям важче купувати за свої гроші, – каже Вестерберг.

Безробіття та інфляція можуть викликати соціальну напругу.

– Зрештою це може мати серйозні політичні наслідки. Люди можуть втратити довіру до політичної системи і почати підтримувати інших, радикальніших лідерів. Це може призвести до найрізноманітніших негативних наслідків, – попереджає Вестерберг.

Повідомляє видання Sydsvenskan