Зростання текстильних відходів у Швеції: міністерку довкілля Роміну Пурмухтарі викликають до Риксдагу
Багато муніципалітетів Швеції стикаються з труднощами у поводженні з текстильними відходами. На станціях переробки сміття по всій країні ростуть гори одягу. Причиною цього є новий закон про текстильні відходи, який поклав відповідальність за їх збирання та утилізацію на муніципалітети. Згідно з опитуванням, проведеним Dagens Nyheter, понад половина шведських муніципалітетів повідомляють про проблеми через забруднений одяг, відсутність ринку для вторинної сировини та значні витрати.
Невизначеність щодо запровадження відповідальності виробників – коли саме виробники нестимуть витрати на утилізацію – також змушує деякі муніципалітети вагатися щодо інвестицій у систему збору.
Через цю ситуацію Соціал-демократична партія (Socialdemokraterna) викликає міністерку клімату та навколишнього середовища Роміну Пурмохтарі (Romina Pourmokhtari) до екологічного комітету парламенту, щоб отримати відповіді на питання, як уряд планує вирішити проблему.
— Я ще не зустрічала жодного муніципалітету, який би сказав, що це працює без проблем. Я хочу, щоб міністр пояснила в комітеті: яка відповідальність уряду тут і зараз, і що уряд робить у ЄС, щоб прискорити впровадження відповідальності виробників? — заявила Анна-Карен Сетерберг (Anna-Caren Sätherberg), речниця соціал-демократів з питань клімату.
Центристська партія (Centerpartiet) також підтримує ініціативу викликати міністра.
— Уряд має пояснити, як він планував це питання і що тепер робитиме. Муніципалітети завалені горами одягу, і нам потрібно запустити потоки матеріалів і переробку текстилю, щоб він не просто складувався у контейнерах чи промислових приміщеннях, — каже Стінa Ларссон (Stina Larsson), речниця Centerpartiet з питань екології.
Вона також попереджає, що ситуація може знизити довіру населення до системи сортування відходів.
— У тому вигляді, в якому ця система працює зараз, населення її не сприйме. Якщо муніципалітети тонуть у горах старого одягу, це серйозно підриває ідею сталої споживчої культури, переробки та повторного використання, — додає Анна-Карен Сетерберг.
Чому питання відповідальності виробників досі не вирішене? У попередній урядовій каденції проводилось дослідження щодо запровадження відповідальності виробників за текстиль, але рішення так і не було прийнято.
— Це питання охоплює весь ЄС і пов’язане з міжнародною торговельною політикою. Нам потрібна відповідальність виробників за текстиль, як і в інших галузях, де вона вже працює, — пояснює Сетерберг.
На питання, чи уряд просто чекав на рішення ЄС, вона відповідає:
— Звісно, Швеція має діяти сама. Але оскільки більшість одягу не виробляється у Швеції, питання має глобальний масштаб.
Кліматичний міністр Роміна Пурмохтарі поки не дала коментарів з цього приводу.
За даними Dagens Nyheter
