Корабель Vasa знову тоне: на реставрацію потрібно 180 мільйонів

Легендарний шведський корабель Vasa, який затонув у 1628 році і був піднятий з дна Балтійського моря у 1961 році, знову опинився під загрозою. Дерев’яна конструкція судна руйнується через вплив часу, зміну умов зберігання та зміни у структурі самого дерева. Наразі тривають наймасштабніші реставраційні роботи, які мають на меті врятувати історичний артефакт.

«Плану Б немає», — каже керівник проекту Магнус Олофссон (Magnus Olofsson).

Один з найважливіших об’єктів культурної спадщини країни зараз стикається з одним із найбільших викликів з моменту його порятунку 24 квітня 1961 року. Хоча корабель було врятовано у напрочуд хорошому стані після 333 років на дні Стокгольмської акваторії, час і хімічні процеси послабили його структуру. Щороку корабель тоне на кілька міліметрів і без правильних заходів ризикує розвалитися.

Зараз триває наймасштабніший проект зі збереження корабля Vasa в історії – «Support Vasa». Наразі було зібрано 20 мільйонів шведських крон, але для завершення фінансування необхідно ще 180 мільйонів шведських крон.

Тепер проект знайшов нове рішення за допомогою шведської компанії, яка поставить спеціально адаптований сталевий каркас. Це означає, що знадобиться лише вдвічі менше отворів, ніж вважалося раніше, що зменшує ризик пошкодження. Вся сталь спонсорується компанією Alleima, яка спеціально для цієї мети розробила нержавіючу та перероблену спеціальну сталь.

Мета зрозуміла: корабель Vasa повинен бути стабілізований до 400-річчя в 2028 році.

– Поки що ми випереджаємо свій графік. Якщо не виникне неочікуваних перешкод, ми закінчимо вчасно, – каже Магнус Олофссон.

Доведено, що нинішня опорна конструкція, побудована в 1960-х роках, спричиняє деформації, тріщини та вм’ятини на кораблі. Тому зараз ведеться робота по заміні його більш гнучким і стійким рішенням – виготовленим на замовлення сталевим скелетом. За планом, це дозволить стабілізувати корабель у довгостроковій перспективі та запобігти повільному руйнуванню.

Щоб мінімізувати ризик пошкодження, отвори розташовують лише в найменш чутливих місцях. Якщо судно все ж почне тонути, опори можна пригвинтити та відрегулювати, не завдаючи подальших пошкоджень.

Відвідувачі можуть продовжувати відвідувати музей і стежити за роботою «Опори Васа» на місці або через його цифрові канали. Музей сподівається на продовження підтримки спонсорів і пожертвувань – інакше для порятунку корабля можуть знадобитися державні позики.

Більше тексту та фото за ланкою в джерельному матеріалі Aftonbladet