Історія гвардійця Александра Льофгрена, що отримав поранення багнетом під час служби біля Королівського палацу

Під час свого чергування біля Королівського палацу у Стокгольмі 19-річний Александер Льофгрен (Alexander Löfgren), послизнувся та випадково пронизав себе власним багнетом у голову. Лезо проникло на дванадцять сантиметрів. Тепер він вперше розповідає про цей інцидент, який ледь не коштував йому життя.

— Це справжня випадковість, одна на мільйон, — каже він.

Він пам’ятає, що вранці 11 січня було дуже слизько на бруківці перед палацом у центрі Стокгольма. Під час зміни варти о 10:00 Александер Льофгрен разом з іншими солдатами направлявся до входу в крило варти. Але при останньому кроці він втратив опору лівою ногою, послизнувся і впав прямо назад. Тоді він відчув щось незвичне за правим вухом.

— І тоді я зрозумів, що це багнет застряг там. Перша інстинктивна реакція була спробувати висмикнути його або торкнутися, але він сидів дуже міцно.

Тоді я закричав. Все сталося дуже швидко. Солдати та його командир викликали швидку і перенесли його до палацу, де наклали тиснучу пов’язку та від’єднали багнет від гвинтівки.

— Вони були надзвичайно професійними. І завдяки їх оперативним діям я залишився живий, — каже він.

Ніхто повністю не розумів, наскільки серйозною була травма.

— Я думаю, вони не знали, наскільки глибоко увійшов багнет. Люди вважали, що він лише зачепив шкіру, бо я залишався при свідомості, міг говорити і навіть жартувати. Я навіть махав усім на прощання, коли мене везли в швидкій. Александер зберігав оптимізм і під час поїздки до Каролінського університетського шпиталю.

— Я думав, що це навіть трохи круто, адже я ніколи раніше не їздив у швидкій. Це було, як у кіно.

У лікарні його стан оцінили як загрозливий для життя, ввели в медикаментозний сон і провели термінову операцію, яка тривала п’ять годин. Після операції на голові залишився шрам. Через тридцять годин він відкрив очі, та голова відчувалася важкою, як камінь, а шви боліли. Тоді йому повідомили, що багнет проник на 12 сантиметрів у череп і навіть зачепив мозок.

— Це стало зрозуміло, наскільки мені пощастило вижити, коли вони сказали, як глибоко увійшло лезо, — розповідає він.

Александер залишався в лікарні тиждень, а минулого понеділка його виписали додому.

— Це було дуже приємно. Нарешті поспати у своєму ліжку й відчути себе вільним.

Відновлення проходить швидко, але він досі на лікарняному і відпочиває вдома. Александру пощастило. Багнет досяг мозку, але не зачепив життєво важливих ділянок. У нього знизився слух і пропала чутливість з правого боку, але серйозних довготривалих наслідків не передбачається.

Як ти почуваєшся зараз?

— Можливо, трохи більше втомлююся, ніж зазвичай, але це може бути через ліки. Загалом я почуваюся добре. Це величезне везіння, адже все могло закінчитися значно гірше.

Щойно лікарі дадуть дозвіл, він хоче повернутися до військової служби якомога швидше. Поліція розслідує випадок як порушення правил безпеки на роботі та спричинення тілесних ушкоджень. Після інциденту Збройні сили (Försvarsmakten) тимчасово зняли багнети до покращення погодних умов.

Александер Льофгрен вважає, що роботодавець не припустився помилок.

— Вони врятували моє життя, тому я можу говорити про них лише хороше, — зазначає він.

Після інциденту багато солдатів і друзів зв’язалися з ним. Також надіслав повідомлення король Швеції Карл Густав XVI (Carl XVI Gustaf). Александер отримав квіти й лист із побажаннями швидкого одужання від короля.

Але він хоче віддати належне своїм колегам, які допомогли йому.

— Думаю, увага має бути зосереджена на цих хлопцях, — каже він.

Вчора йому зняли шви з потилиці.

— Так, це ніколи не приємно мати шрам. Але я не думаю про це. Це бойова травма, — усміхається він.

Читайте більше тексту та фото у джерельному матеріалі від видання Aftonbladet