Як колишня перукарка зі Швеції допомагає Україні перемагати у війні
Заводи з виробництва озброєнь в росії працюють цілодобово. У шведській “ковальні озброєнь” Карлскога (Karlskoga) намагаються йти в ногу з ними. Щопонеділка у приймальні виробника озброєнь Saab Dynamics у Карлскозі стоїть від 15 до 20 нових співробітників. Це флористи, вихователі, перукарі та молоді люди, які щойно залукінчили шко. З початку війни компанія найняла тисячу осіб.
Карлскога — неофіційна столиця шведської оборонної промисловості. Містечко розташоване вздовж Е18, між Стокгольмом та Осло. Тут, де багато років виробляли стрижневий метал, зараз знаходяться численні оборонні компанії: шведська Saab, британська BAE, фінсько-норвезька Nammo та французька Eurenco.
Тут виробляють деякі з найпопулярніших продуктів Saab Dynamics, зокрема гранатомет Carl-Gustaf, протитанкові гранатомети та NLAW: 12-кілограмова британсько-шведська ракета для знищення танків, яку можна запускати з плеча. Це озброєння стало відомим через кілька тижнів після російського вторгнення в Україну, коли кадри спалених російських танків на шляху до Києва заполонили новини.
Оборонна промисловість здається чимось галасливим і брудним, але тут все чисто і біло. Це виглядає як лабораторія. Лінія збирання детонаторів нагадує майстерню годинникаря. Це дуже точна робота. Більшість працівників тут — жінки, і багато з них нові на роботі. Загалом на Saab Dynamics у Карлскозі працює близько двох тисяч осіб. Але їм потрібно більше людей. У Карлсбозі працюють у дві зміни. На російських заводах повідомляють, що вони працюють цілодобово.
Російські сили обстрілюють Україну близько 20 000 артилерійських снарядів на день. Україна не може зрівнятися з таким темпом. Нещодавно президент Зеленський заявив, що вони можуть виробляти лише третину необхідних боєприпасів. Але 60% всіх озброєнь та боєприпасів, що їм потрібні, все ще надходять з ЄС та США.
У березні минулого року Європейська комісія заявила, що Європа досягла виробничої мети в один мільйон артилерійських снарядів на рік. У червні обіцяли, що виробництво буде майже вдвічі більшим — 1,7 мільйона снарядів вже у 2024 році.
Але в липні виявилося, що оцінки комісії були надмірно оптимістичні. Європа виробляє лише близько 600 000 артилерійських снарядів на рік.
Гьорген Йоханссон (Görgen Johansson) є керівником виробника озброєнь Saab Dynamics.
“Ви, мабуть, не розумієте, скільки коштує відновити те, що ми зменшили за останні тридцять років. Це набагато дорожче, ніж утримувати”, — каже Гьорген Йоханссон.
“Це проблема, що неможливо підписати угоди на п’ять-десять років, тому що це заблокувало б бюджет наступного уряду. Але нам потрібні великі витрати для збільшення потужностей”, — каже Йоханссон.
Є й інші проблеми для шведської оборонної промисловості, як екологічні та шумові правила. На тестовому майданчику Saab, що раніше називався Бофорським стрільбищем, випробовують артилерію та ракетні системи. Перш ніж продукція може бути продана чи експортована, її потрібно протестувати. Вона повинна витримувати тепло, холод та різні суворі умови.
Це не шок для місцевих мешканців. Вогневе поле використовують вже понад сто років. Але минулого року влада вирішила, що важливіше дбати про відпочинок сусідів після роботи, з 18:00 до 19:00 по буднях, ніж забезпечувати потреби Європи та Швеції в боєприпасах.
Запит на збільшення часу на випробування тільки на кілька вечорів на рік було значно зменшено. Попри найгіршу ситуацію в безпеці в Європі з часів Другої світової війни, дозволили лише десять святкових днів на рік, максимум два на місяць.
Уряд відповів, що спростить екологічні процеси для оборони на п’ять років. Але полегшення стосуються лише дозволів, а всі інші вимоги до охорони навколишнього середовища залишаються незмінними. Це гарна ідея, якщо можна отримати швидші відповіді — замість років це мають бути тижні, обіцяє уряд. Але якщо рішення все одно не зміняться, це нічого не дасть.
Цього року міністр оборони Поль Йонсон (Pål Jonson) представить нову стратегію для оборонної промисловості. На відміну від інших країн-виробників зброї в Європі, таких як Великобританія та Німеччина, Швеція досі не має такої стратегії.
Те, що Україна відбивається від росії, має критичне значення і для нашої свободи. У Карлскозі Гьорген Йоханссон змушений шукати нового перукаря, розповідає він. Коли він нещодавно побував у виробничому цеху, почув знайомий голос: “Привіт, Гьорген! Я почала працювати у вас”.
За матеріалом Expressen
