Швеція долучиться до морської місії НАТО у Балтійському морі через нову загрозу пошкодження підводних кабелів

Швеція планує направити три військові кораблі та літак ASC890 повітряного і морського спостереження, для участі в операції під керівництвом НАТО. Це рішення було ухвалене нещодавно урядом. Як відомо НАТО організовує масштабну морську операцію в Балтійському морі для захисту підводних комунікаційних кабелів та трубопроводів.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон (Pål Jonson) повідомив, що наразі невідомо, які саме кораблі будуть залучені. За словами Йонсона, коли розпочнеться операція та скільки вона триватиме, залежить від НАТО. Однак він заявляє, що місія спрямована на захист критичної інфраструктури та можливість відстежувати підозрілі кораблі.

Ситуація серйозна, каже прем’єр-міністр Ульф Крістерссон (Ulf Kristersson). Як повідомлялося, нещодавно в Балтійському морі було виявлено кілька обривів кабелю, які можна назвати навмисними. 26 грудня фінські військові та поліція піднялися на борт танкера Eagle S під прапором Островів Кука, підозрюваного в тому, що він пошкодив кабелі у Фінській затоці, тягнучи за собою якір. У середині листопада було пошкоджено два кабелі зв’язку, один між Фінляндією та Німеччиною, інший між Швецією та Литвою. Підозрюється, що пошкодження спричинив китайський корабель Yi Peng 3.

Міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін (Carl-Oskar Bohlin) припускає, що той факт, що три балтійські країни незабаром припинять свою залежність від російської та білоруської електроенергії, може мати якесь відношення до подій. Болін зазначає, що є три кабелі живлення, які є центральними для електропостачання між Балтією та Скандинавією: Estlink 1 і 2 і Nordbalt. Estlink 2 був пошкоджений танкером Eagles S, який також перебував там протягом 30 хвилин після проходження над Estlink 1.

Сьогодні ми бачимо, що є також буксирні шляхи з якорів, ймовірно, з Yi Peng 3, неподалік Північно-Балтійського кабелю між Швецією та Литвою, каже Болін. Це свідчить про серйозність ситуації, в якій ми опинилися.

Водночас прем’єр-міністр обережний і не звинувачує когось у навмисному саботажі і не вказує на будь-яку країну, яка може стояти за цим. Ми нікого ні в чому не звинувачуємо. Але ми не наївні, ми не віримо у випадковість, — каже Крістерссон.

Тепер уряд хоче, щоб збройні сили та берегова охорона посилили спостереження, щоб мати можливість діяти швидше, якщо будь-яке судно поведеться ненормально в Балтійському морі. Він передбачає розробку спільного плану обміну розвідувальною інформацією та картиною морської ситуації в реальному часі.

Повний матеріал доступний за ланкою на сторінці www.tv4.se