У Швеції очікують перше підвищення облікової ставки: експерти попереджають про важчі часи

Економісти прогнозують, що Центральний банк Швеції (Riksbanken) найближчими місяцями кілька разів підвищить облікову ставку. Перше підвищення — з 1,75% до 2% — очікується вже в середу. Для шведських домогосподарств це може означати зростання витрат на іпотеку на тлі подорожчання електроенергії, пального та інших товарів. Головна економістка Danske Bank Сусанна Спектор (Susanne Spector) прогнозує три підвищення ставки протягом найближчих місяців — до 2,5%.

Водночас учасники ринку процентних ставок очікують навіть чотирьох підвищень. «Тепер для домогосподарств настануть складніші часи — і через вищі ціни, і через вищі процентні ставки», — заявила Спектор.

За розрахунками, наведеними в матеріалі, якщо іпотечні ставки зростатимуть такими самими темпами, як і облікова ставка Riksbanken, витрати на іпотечний кредит у розмірі двох мільйонів крон збільшаться на 15 тисяч крон на рік без урахування податкового вирахування процентів.

Сусанна Спектор вважає, що наступного року монетарна політика матиме помірний стримувальний вплив на економіку. Одночасно домогосподарства зіткнуться з вищими рахунками за електроенергію, дорожчим пальним і загальним зростанням цін.

На її думку, облікова ставка в майбутньому коливатиметься приблизно на прогнозованому рівні. Економістка пояснює ризики інфляції тим, що шведська економіка зараз залишається сильною, а світова економічна активність, імовірно, прискорюватиметься. За таких умов перебої в постачанні товарів можуть сильніше впливати на ціни.

Подібного розвитку подій очікує економіст DNB Carnegie Sverige Ульф Андерссон (Ulf Andersson). Однак він прогнозує, що третє підвищення ставки відбудеться пізніше — у третьому кварталі 2027 року. Андерссон звертає увагу на стійке споживання шведських домогосподарств і значні приватні та державні інвестиції, зокрема в оборону та інфраструктуру.

Водночас він попереджає, що нинішня низька інфляція може створювати оманливе враження стабільності. За його словами, на показники впливають тимчасові заходи бюджетної підтримки, зокрема зниження вдвічі ПДВ на харчові продукти.

Додатковими чинниками ризику економіст називає зростання протекціонізму, міжнародні конфлікти та можливі порушення ланцюгів постачання. Андерссон також зазначає, що у Швеції вже спостерігається підвищення цін виробників, а плани компаній свідчать про подальше подорожчання продукції. Послаблення шведської крони протягом року також посилює інфляційний тиск.

«Riksbanken повинен відреагувати на це завчасно», — наголосив економіст.

Ще у вересні Центральний банк Швеції попереджав про необхідність стримування кредитування для боротьби з інфляцією. Тодішній прогноз банку передбачав два або три підвищення облікової ставки протягом поточного та наступного років.

У середу Riksbanken оголосить чергове рішення щодо ставки без публікації нового звіту про монетарну політику. Якщо голова банку Ерік Тедеен (Erik Thedéen) та керівництво Riksbanken вирішать змінити попередній план процентних ставок, про це можуть повідомити в пресрелізі або на пресконференції після оголошення рішення.

Повідомляє видання aftonbladet.se