Тиск зростає: Андерссон можуть винести на голосування щодо посади прем’єр-міністра вже в середу

Лідерку Соціал-демократів Магдалену Андерссон можуть винести на голосування у Риксдагу щодо посади прем’єр-міністра вже в середу, 14 жовтня. Спікер парламенту може оголосити голосування навіть у тому разі, якщо є високий ризик, що її кандидатуру не підтримають. У понеділок Магдалена Андерссон (Magdalena Andersson) має доповісти спікеру Андреасу Норлену (Andreas Norlén), як просуваються переговори щодо формування нового уряду.

Вона може попросити більше часу або завершити своє переговорне доручення, якщо їй вдасться сформувати готовий урядовий варіант. Однак наразі мало що вказує на те, що такий варіант уже є.

Ситуація на червоно-зеленому боці залишається заблокованою, а п’ятнична зустріч на Лідінге не змогла усунути суперечності між Центристською партією та Лівою партією.

Андерссон поки не повідомила, чи проситиме додатковий час, заявивши лише, що обміркує це протягом вихідних. Спікер може надати їй більше часу, якщо вирішить, що між партіями тривають переговори, яким потрібно дати можливість продовжитися.

Водночас Норлен уже підготував можливість провести голосування щодо кандидатури Андерссон на посаду прем’єр-міністра цього тижня. Найраніше воно може відбутися в середу, 14 жовтня.

Голосування може бути призначене навіть тоді, коли готової урядової альтернативи ще немає. Спікер може зробити це, якщо вважатиме, що такий крок допоможе зрушити переговори з місця.

Спікер має чотири спроби запропонувати Риксдагу кандидата на посаду прем’єр-міністра. Якщо парламент відхилить усіх чотирьох кандидатів, мають відбутися позачергові вибори — сценарій, якого майже всі партії прагнуть уникнути.

Такий спосіб тиску на переговорний процес уже використовували під час тривалого формування уряду у 2018 році. Тоді парламент у різних голосуваннях відхилив кандидатури тодішнього лідера Соціал-демократів Стефана Льовена (Stefan Löfven) та лідера Поміркованої партії Ульфа Крістерссона (Ulf Kristersson). Льовена обрали прем’єр-міністром лише під час третього голосування.

Цього разу Андреас Норлен заявляв, що хоче бачити швидший процес, ніж у 2018 році, коли формування уряду тривало 134 дні.

Щоб кандидата обрали прем’єр-міністром Швеції, йому не обов’язково отримати більшість голосів «за». Кандидатура проходить, якщо проти не проголосують щонайменше 175 депутатів.

Теоретично Магдалені Андерссон може вистачити голосів самих Соціал-демократів, якщо інші червоно-зелені партії утримаються. 173 мандатів партій Tidö недостатньо, щоб самостійно заблокувати її кандидатуру, навіть якщо всі їхні депутати проголосують проти.

Водночас обрання прем’єр-міністра без готової урядової конструкції може створити проблеми з проведенням бюджету та політичних рішень. У 2018 році Стефан Льовен був змушений протягом першого року керувати країною з бюджетом, підготовленим Поміркованою та Християнсько-демократичною партіями.

Іншим варіантом може стати уряд, який шукатиме різні парламентські більшості для різних питань. Магдалена Андерссон раніше не виключала такого сценарію.

Повідомляє видання svd.se