Поліція Швеції домовлялася про зустрічі через секс-оголошення та поміщала жінок до депортаційного центру

Розслідування Aftonbladet показало, що шведська прикордонна поліція знаходила жінок у проституції через секс-оголошення, після чого частину з них поміщали до центрів утримання перед видворенням із країни. Працівники поліції, з якими поспілкувалося видання, критикують такий підхід. За їхніми словами, серед затриманих можуть бути жертви торгівлі людьми або важливі свідки, а швидке видворення ускладнює або робить неможливим подальше розслідування.

За даними Aftonbladet, цього літа щонайменше дев’ять жінок, які займалися проституцією, були поміщені до центрів утримання. Сімох із них затримала поліція західного регіону.

Деякі затримання відбулися під час міжнародної операції Europol проти торгівлі людьми, однією з цілей якої було саме виявлення потерпілих.

У рішеннях про затримання, з якими ознайомилося видання, зазначено, що в окремих випадках поліція знаходила жінок, домовляючись про зустрічі через секс-оголошення.

Кілька поліцейських заявили Aftonbladet, що таких жінок слід насамперед розглядати як можливих потерпілих або свідків.

Один із правоохоронців розповів, що деякі затримані мають важливу інформацію, яка могла б допомогти у справах про торгівлю людьми.

— Ми відправляємо жінок із країни ще до того, як встигаємо з ними поговорити. Через це втрачаємо важливі частини розслідування. У результаті приблизно у 90% випадків нам доводиться закривати справи, — сказав він.

Інший поліцейський звернув увагу на відсутність єдиного підходу всередині поліції. За його словами, одна й та сама жінка спочатку може отримати від поліцейських допомогу та інформацію про те, як повідомити про агресивного покупця сексуальних послуг, а через кілька годин інший патруль може затримати її та ініціювати видворення.

Національна доповідачка поліції з питань торгівлі людьми Янна Давідсон (Janna Davidson) також зазначає, що після поміщення жінок до центрів утримання поліція часто втрачає важливу інформацію.

За її словами, нерідко бракує документування того, чи ставили жінкам правильні запитання та чи передавали до Europol дані про транзитні країни або конкретних людей, з якими вони контактували.

Критика подібної практики існує в поліції вже давно. З документів, які отримало Aftonbladet, випливає, що правоохоронці неодноразово порушували питання про те, чи не послаблює шведська поліція боротьбу з торгівлею людьми.

Раніше прикордонну поліцію також розкритикувала Riksrevisionen. У її звіті зазначалося, що поміщення потенційних жертв до центрів утримання може призводити до видворення важливих свідків, ускладнювати виявлення випадків торгівлі людьми та перешкоджати притягненню торговців людьми до відповідальності.

Riksrevisionen також дійшла висновку, що така практика суперечить міжнародним зобов’язанням Швеції. У звіті зазначалося, що після поміщення до центру утримання людям часто стає ще складніше розповідати про свою ситуацію.

Виконувач обов’язків керівника прикордонної поліції Маркус Нільссон (Marcus Nilsson) заявив, що не впізнає практику цілеспрямованого пошуку жінок через секс-оголошення як офіційний метод роботи поліції.

За його словами, прикордонна поліція після критики Riksrevisionen працює над тим, щоб краще залучати вразливих людей до розслідувань і водночас виконувати завдання з контролю за перебуванням іноземців у країні.

Міністр юстиції Гуннар Стрьоммер (Gunnar Strömmer) у письмовому коментарі зазначив, що поліція переглядає підготовку співробітників, які займаються внутрішнім міграційним контролем та перевірками робочих місць, а також роботу з виявлення та підтримки жертв злочинів.

Водночас він визнав, що необхідно зробити більше.

За даними видання “Aftonbladet”