У Швеції зростає частка виборців, які голосуватимуть уперше — молодь дедалі більше розділяється за політичними поглядами
На парламентських виборах у вересні вперше зможе проголосувати більша частка шведів, ніж чотири роки тому. Цього року виборці, які беруть участь у голосуванні вперше, становлять 6,5% усіх громадян із правом голосу. У 2022 році їх було 5,7%. Дослідження показують, що політичні вподобання молодих виборців частково відрізняються від середніх по країні. Вони частіше підтримують Ліву партію та Партію зелених і рідше — Соціал-демократів. На попередніх виборах серед молодих виборців також посилилися позиції Поміркованої коаліційної партії.
Постдокторант із політології Університету Мелардален Оскар Хультін Бекерстен (Oskar Hultin Bäckersten) зазначає, що відмінності між молоддю та рештою населення не настільки великі, як іноді вважають. Водночас перше голосування може вплинути на подальшу політичну участь людини.
За його словами, ті, хто пропускає свої перші вибори, значно рідше голосують і на наступних. Схожий ефект певною мірою спостерігається і щодо вибору партії, тому ця група має особливе значення для політичних сил.
19-річна Мая Стенмарк (Maya Stenmark) з Уппсали цього року вперше голосуватиме на парламентських виборах. Серед найважливіших для себе питань вона називає клімат та охорону довкілля. Вона також критично оцінює роботу нинішнього уряду і вважає участь у виборах способом впливати на політичний курс країни.
Для 18-річного Антона Расмуссона (Anton Rasmusson) із Тебю серед головних тем — безробіття та стан системи охорони здоров’я. Після завершення гімназії він планує виходити на ринок праці, тому питання зайнятості для нього має безпосереднє значення.
Водночас Расмуссон скептично ставиться до політичної риторики та намагається перевіряти інформацію за допомогою виборчих компасів, дебатів і аналітичних матеріалів. За його словами, він часто сумнівається, наскільки повно політики розповідають про власні позиції.
Однією з найпомітніших тенденцій серед молодих виборців стало зростання політичної різниці між чоловіками та жінками. За даними досліджень SOM-інституту при Гетеборзькому університеті, протягом останнього десятиліття ця поляризація особливо посилилася у віковій групі 18–25 років.
Докторант політології Стокгольмського університету Якоб Альбом (Jakob Ahlbom) називає молодих виборців виразно гендерно поляризованою групою. За його словами, такого значного розходження між політичними уподобаннями молодих чоловіків і жінок раніше не спостерігалося.
Одним із можливих чинників дослідники називають соціальні мережі. Молоді чоловіки та жінки часто споживають різний політичний контент, а найбільші розбіжності у поглядах спостерігаються серед тих, хто найбільш активно користується соцмережами. Водночас науковці наголошують, що причинно-наслідковий зв’язок тут не є однозначним: політичні переконання самі можуть впливати на те, який контент обирає користувач.
Особливо вирізняється TikTok. За даними Internetstiftelsen, протягом останнього року політичний контент на платформі переглядали 48% виборців, які голосуватимуть уперше. Для вікової групи 26–35 років цей показник становить лише 10%. Перед попередніми виборами політичний контент у TikTok споживали 23% молодих виборців.
Молодь також критично оцінює те, як партії комунікують із нею. Мая Стенмарк вважає, що політики повинні бути помітнішими не лише у великих містах, а й у віддалених регіонах. Антон Расмуссон, своєю чергою, переконаний, що партії надто часто зосереджуються на критиці суперників і спробах говорити мовою трендів, замість чітко пояснювати власні пропозиції.
Попри це, він позитивно оцінює майбутнє країни та сподівається побачити після виборів Швецію, здатну залишатися стабільною в умовах неспокійної міжнародної ситуації.