Міністерка фінансів Швеції применшила побоювання, що дорогі передвиборчі обіцянки розженуть інфляцію

Раніше цього тижня економісти SBAB і SEB попереджали, що інфляція може знову зрости, що своєю чергою може призвести до підвищення відсоткових ставок Центральним банком Швеції. Це ризикує зменшити купівельну спроможність домогосподарств і фактично нівелювати передвиборчі обіцянки партій щодо покращення їхнього фінансового становища.

Однією з причин економісти називають тривалу кризу в Ормузькій протоці, яка може призвести до зростання цін на енергію та транспорт. Старший економіст SEB Роберт Бергквіст (Robert Bergqvist) також бачить внутрішній ризик: дорогі передвиборчі обіцянки партій самі по собі можуть підштовхнути інфляцію вгору.

«Ми можемо опинитися в ситуації, коли парламент однією рукою дає домогосподарствам гроші, а Центральний банк іншою їх забирає», – пише він у звіті.

Втім, Елізабет Свантессон (Elisabeth Svantesson) применшує цей ризик.

– У бюджетах, за які я відповідатиму, само собою зрозуміло, що ми жодним чином не повинні сприяти зростанню інфляції, – каже вона.

Поміркована коаліційна партія пообіцяла звичайним домогосподарствам додатково 5 000 крон у гаманці. Якщо Елізабет Свантессон залишиться міністеркою фінансів після виборів, їй також доведеться домовлятися з іншими партіями угоди Тідьо.

Серед пропозицій є, зокрема, стоматологічна реформа від Шведських демократів (Sverigedemokraterna) вартістю 10 мільярдів крон на рік, пропозиція Лібералів (Liberalerna) удвічі зменшити державний прибутковий податок, що, за оцінками, може коштувати до 30 мільярдів крон, а також пропозиція Християнських демократів (Kristdemokraterna) збільшити дитячу допомогу на 16,5 мільярда крон протягом каденції.

– Я не бачу, щоб інфляція почала зростати через те, що керуватиме наша сторона, ні, – каже Свантессон і продовжує:

– Але цілком очевидно, що будуть переговори. Водночас не забувайте, що протягом останніх чотирьох років, у складній ситуації, ми домовлялися. Бюджети, які я подавала до парламенту, завжди ухвалювалися.

За словами Свантессон, криза навколо Ормузької протоки також не вплинула на ціни на енергоносії настільки сильно, як багато аналітиків побоювалися на початку.

– Звичайно, те, що відбуватиметься далі в Ормузькій протоці, буде важливим. Але водночас ми вже бачимо, що багато економік і країн справляються краще, ніж можна було очікувати спочатку. Є певний запас міцності, – каже вона.

За даними видання aftonbladet.se