Студенти у Швеції витрачають майже весь дохід на житло та їжу

Студенти у Швеції витрачають майже весь свій дохід лише на дві речі — оренду житла та їжу. Про це свідчить новий звіт. 25-річна студентка Александра Бернтлінг добре знає цю проблему. — “Якщо хочеш мати гроші на оренду, доводиться відмовлятися навіть від походу до стоматолога”. Вона мріє про те, щоб мати змогу купувати нормальні продукти — наприклад, фарш і моцарелу.

Александра Бернтлінг (Alexandra Berntling) нещодавно закінчила педагогічний факультет, восени розпочне магістерську програму з історії релігій, а також підробляє барменкою.

За кімнату в студентському житлі в Сульні (Solna) вона платить близько 6 000 крон на місяць і змушена постійно економити.

— Коли тиждень харчуєшся лише локшиною швидкого приготування, а потім раптом з’їдаєш салат, організм ніби кричить: «Нарешті». Через деякий час життя на межі можливостей починає виснажувати і фізично, і психологічно.

23-річний студент Валентін Родіков погоджується з нею.

— Знайти підробіток, який можна поєднати з навчанням на повну ставку, дуже непросто. До того ж університети часто рекомендують студентам не працювати, а повністю зосередитися на навчанні.

Щорічний розрахунок кредитного сервісу Lendo показує, що після оплати житла та продуктів у студентів залишається дедалі менше грошей. У найкращому випадку студент має 347 крон на місяць, і лише за умови, що отримує житлову субсидію приблизно 1 300 крон.

— Сума, яка залишається після оплати їжі та оренди, приблизно така сама, як три роки тому, але її купівельна спроможність значно знизилася. Будь-яка непередбачена побутова ситуація може зробити студентський бюджет дефіцитним, — пояснює економістка Lendo Шарон Лаві (Sharon Lavie).

Формально розмір студентської допомоги індексується відповідно до інфляції.

— Але студенти витрачають майже весь бюджет саме на їжу та житло — а ці категорії дорожчають значно швидше за загальний рівень інфляції, — зазначає Шарон Лаві.

Найбільшою статтею витрат залишається житло. У Стокгольмі на оренду йде 63% студентської допомоги. У Гетеборзі (Göteborg), Люнді (Lund) та Уппсалі (Uppsala) понад половину виплат також витрачають на житло.

— Підвищення орендної плати через інфляцію не компенсується збільшенням студентської допомоги, — додає вона.

Бажання заробити додаткові гроші може обернутися неприємними наслідками. Якщо протягом одного семестру студент заробить більше 114 676 крон, він ризикує отримати зменшену студентську допомогу або буде змушений повернути частину коштів до Центральної ради з питань студентської підтримки (CSN).

Водночас уряд уже створив спеціальну комісію, яка має, зокрема, розглянути можливість не враховувати доходи, отримані під час літніх канікул, при розрахунку права на студентську допомогу.

Повідомляє видання aftonbladet.se