Населення Швеції зменшується: історик порівнює зміни з промисловою революцією

Минулого року в Стокгольмі через нестачу дітей закрили низку шкіл і дитячих садків. Подібна ситуація склалася також у Мальме та Гетеборзі. Уже зараз у Гетеборзі порожнім залишається кожне п’яте місце для учнів, а менш ніж за десять років кількість дітей молодшого шкільного віку у Швеції, за прогнозами, скоротиться на 172 тисячі. Швеція переживає історичний спад народжуваності, який, на думку історика Фредріка Шарпантьє Юнгквіста, можна порівняти за масштабами з промисловою революцією.

— Ця демографічна зміна має таке ж значення, як і промислова революція, — заявив професор історії Стокгольмського університету (Stockholms universitet).

За словами професора, це є прямим наслідком рекордно низької народжуваності. Офіційна статистика підтверджує цю тенденцію. Коефіцієнт народжуваності у Швеції знижується щороку з 2010 року. У 2025 році він становив 1,42 дитини на одну жінку — це найнижчий показник з початку ведення статистики у 1749 році. Для природного відтворення населення без урахування імміграції необхідно близько 2,1 дитини на одну жінку.

Подібна ситуація спостерігається не лише у Швеції. У двох третинах країн світу, а також на всіх континентах, крім Африки, народжуваність уже нижча за рівень простого відтворення населення. Це стосується Китаю, Індії, Ірану, США, більшості країн Латинської Америки та всієї Європи.

За словами Фредріка Шарпантьє Юнгквіста (Fredrik Charpentier Ljungqvist), демографічні прогнози ООН, ЄС і шведського статистичного управління (SCB) багаторазово недооцінювали швидкість цього процесу.

— Раніше вважалося, що після періоду низької народжуваності вона знову почне зростати, як це було у ХХ столітті. Але цього разу цього не сталося, — пояснює він.

Очікується, що 2026 рік стане першим роком, коли населення Європейського Союзу почне скорочуватися навіть попри імміграцію. Попри поширені побоювання щодо старіння населення, професор не вважає майбутнє виключно песимістичним.

— Історично скорочення населення майже завжди означало більше ресурсів на одну людину, зростання зарплат і купівельної спроможності, а також здешевлення землі й житла, — зазначає він.

Водночас найбільших втрат можуть зазнати власники нерухомості, особливо у невеликих містах і сільській місцевості. Через урбанізацію попит на житло там зменшується, що веде до падіння цін. Як приклад професор наводить Японію, де вже понад 9 мільйонів будинків стоять покинутими, а також окремі регіони Італії, де будинки продають лише за 1 євро. Щодо причин падіння народжуваності, то, на думку дослідника, вони пов’язані насамперед зі зміною способу життя та цінностей.

— Це глобальне демографічне явище. Народжуваність падає як у багатих, так і в бідних країнах, незалежно від рівня релігійності чи економічного розвитку, — наголошує він.

Спроби різних держав змінити ситуацію поки що не дали відчутних результатів. Розширення системи догляду за дітьми, фінансові стимули для сімей у Китаї, росії чи Угорщині не змогли суттєво підвищити народжуваність. У Швеції уряд також шукає шляхи вирішення проблеми, зокрема розглядає підтримку людей, які не можуть мати дітей. Проте Фредрік Шарпантьє Люнгквіст сумнівається, що окремі національні заходи здатні змінити глобальну тенденцію.

— Є схильність шукати локальні причини, хоча насправді ми спостерігаємо масштабні зміни, які відбуваються одночасно майже по всьому світу, — підсумував він.

Інформація за даними видання Dagens Nyheter