Шведський уряд запустив кампанію для повернення 200 осіб до Афганістану

Уряд Швеції за останній рік виділив понад 8 мільйонів шведських крон на інформаційну кампанію, яка має переконати афганців із рішенням про депортацію добровільно повернутися до Афганістану. Кампанія спрямована на людей, які отримали рішення про видворення, але з різних причин залишаються у Швеції. Наразі більшість країн ЄС, зокрема й Швеція, не здійснюють примусових депортацій до Афганістану через відсутність належних умов для прийому людей за режиму «Талібану». Країна залишається однією з найгірших у світі за рівнем дотримання прав людини, демократії та гендерної рівності.

Одне із завдань кампанії — переконати щонайменше 200 афганців добровільно вилетіти до Кабула. Втім, згідно зі звітом міжнародної організації Seefar, яка реалізує проєкт, участь шведського уряду має бути повністю прихованою. У документі зазначено, що «з етичних і стратегічних причин» проєкт у жодному разі не повинен згадувати або посилатися на уряд Швеції.

Для кампанії створили окремий бренд Zindagi Taza («Новий початок» або «Нове життя» перською мовою). Його логотип — рука із зеленою гілкою, що символізує надію, оновлення та новий початок.

Ні на сайті кампанії, ні на її сторінках у YouTube чи Facebook не згадується фінансування з боку шведського уряду. Навпаки, у Facebook зазначено, що сервіс є «незалежним від державних органів», хоча замовником проєкту виступає Міністерство юстиції Швеції.

Згідно зі звітом Seefar, кампанію планували поширювати максимально непомітно через спеціально відібраних консультантів.

Їх мали залучати серед шведських та афганських громадських організацій, мечетей, культурних об’єднань і представників афганської діаспори, які користуються довірою громади. Консультанти отримували оплату за роботу з потенційними учасниками програми та мали розповідати про можливість почати нове життя в Афганістані.

На початковому етапі проєкту організатори навіть тестували пошук потенційних учасників через чати популярної онлайн-гри PUBG, однак згодом відмовилися від цієї ідеї на користь телефонних дзвінків та інформаційних матеріалів.

Представники шведсько-афганських організацій, з якими поспілкувалася Aftonbladet, сумніваються, що кампанія досягне своєї мети. За їхніми словами, ситуація в Афганістані залишається надзвичайно небезпечною.

Доцентка Ліннейського університету (Linnéuniversitetet) Торун Ельсруд (Torun Elsrud), яка досліджує питання міграції, назвала проєкт проблематичним.

— Треба пам’ятати, що ці люди втекли від жахливих умов в одній із найнебезпечніших країн світу. Намагатися переконати їх повернутися під владу «Талібану», ще й приховуючи, хто фінансує кампанію, — глибоко неетично, — заявила вона.

Водночас генеральний директор Seefar Пол Клюетт (Paul Clewett) заперечує звинувачення. За його словами, організація не переконує людей повертатися, а лише консультує тих, хто вже самостійно розглядає таку можливість.

— Учасники отримують повну інформацію про програму, добровільно погоджуються брати участь, а кожен етап є абсолютно добровільним, — зазначив Клюетт.

Міністр з питань міграції Йоган Форсселль (Johan Forssell) заявив, що не знав про приховування ролі уряду, хоча це прямо зазначено у звіті Seefar.

— Міністерство юстиції не було поінформоване про те, що Seefar приховує замовника або джерело фінансування, — повідомив він.

За словами міністра, він доручить чиновникам перевірити ситуацію та, за необхідності, уточнити вимоги до організації. Водночас Форсселль не відповів прямо на запитання щодо етичності заохочення людей до повернення в Афганістан, обмежившись заявою, що особи, які після законної процедури отримали відмову в наданні притулку, повинні повернутися до своїх країн походження.

Цю інформацію надано виданням Aftonbladet