Критика на адресу Збройних сил Швеції після загибелі військовослужбовця
Військовослужбовець Збройних сил Швеції Försvarsmakten, який майже пів року страждав від психічних проблем і перебував на лікарняному через суїцидальні думки, отримав дозвіл знову користуватися службовою зброєю. Через чотири дні він застрелився на робочому місці. У внутрішньому розслідуванні Збройні сили Швеції зазначають, що в організації відсутні належний аналіз і план дій щодо роботи з людьми, які перебувають у суїцидальному стані.
Військового знайшли мертвим його колеги за однією з будівель військової частини. Він загинув від пострілу зі службової зброї. Згідно з розслідуванням, чоловік тривалий час перебував у важкому психологічному стані. Він відкрито говорив про суїцидальні думки, заявляв, що не хоче тримати в руках зброю, після чого був терміново госпіталізований до психіатричного відділення та переведений на лікарняний.
Після повернення до служби він працював на пів ставки та виконував обов’язки без доступу до зброї. Приблизно за п’ять тижнів до трагедії медичний центр видав йому довідку про одужання. Попри це він залишався на беззбройній посаді й, за даними внутрішнього розслідування, повідомляв, що його емоційний стан залишається нестабільним.
Після повернення основного підрозділу з навчань було ухвалено рішення повернути військовому право користуватися зброєю. Через чотири дні він покінчив життя самогубством.
У звіті розслідувачі жорстко критикують систему реабілітації у Збройних силах.
«Відсутній аналіз і план заходів щодо поводження з людиною, яка перебуває у суїцидальному стані, після завершення початкової невідкладної допомоги».
Також у документі зазначено, що у Збройних силах немає розробленої процедури реабілітації військовослужбовців із суїцидальними ризиками. Автори розслідування рекомендували створити таку систему. Втім головний військовий лікар Збройних сил Швеції Клас Івгрен (Claes Ivgren) не підтримав цю пропозицію. За його словами, необхідні правила вже існують, а проблема полягає не в їхній відсутності, а в недостатньому застосуванні.
— Не стане краще лише тому, що я напишу ще одну інструкцію. Стане краще, якщо ми будемо використовувати ті інструменти та процедури, які вже маємо, — сказав він.
Керівники можуть звертатися до служби охорони здоров’я Збройних сил (Försvarshälsan), де працюють лікарі, психологи, медсестри та ерготерапевти, щоб оцінити стан військовослужбовця.
— Якщо говорити просто: не можна ставити людину в ситуацію, де вона може залишитися наодинці, почуватиметься погано і матиме доступ до зброї, — наголосив Івгрен.
Водночас автори внутрішнього розслідування звернули увагу, що молоді офіцери, які часто вперше отримують керівні посади, не мають достатньої підготовки для роботи з людьми із суїцидальними ризиками, а через кадровий дефіцит і високе навантаження нерідко не мають реальної можливості виконувати всі вимоги щодо реабілітації підлеглих.
Івгрен визнав, що рівень підготовки молодих командирів можна покращити, однак не погодився з висновком, що вони позбавлені необхідних можливостей. За його словами, керівники мають звертатися по допомогу до медичних фахівців, якщо не можуть самостійно оцінити психічний стан підлеглого.
Водночас він підкреслив, що головним завданням будь-якого командира має бути не лише підготовка бойових підрозділів, а й збереження фізичного та психічного здоров’я особового складу.
— Не буде жодних бойових підрозділів, якщо в них не буде людей. Найважливіше, що має забезпечити командир, — це здорова, фізично й психологічно стабільна людина, — підсумував Клас Івгрен.
За даними видання Aftonbladet

