Швеція розглядає можливість обмеження іноземного фінансування для релігійних організацій
Релігійні громади у Швеції отримують мільярдні суми від іноземних фінансистів. Тепер пропонується надати державним органам право зупиняти таке фінансування, якщо існує ризик, що кошти використовуються для радикалізації, екстремізму або антидемократичної діяльності. Пропозиція міститься у звіті урядового розслідування, яке мало розробити правила для протидії іноземному фінансуванню релігійних громад та інших організацій, пов’язаних з ісламізмом, екстремізмом та іншими антидемократичними середовищами.
— Ми хочемо захистити вільне та відкрите суспільство, ми хочемо захистити демократію, — заявив міністр юстиції Швеції Гуннар Стрьоммер (Gunnar Strömmer) з Поміркованої коаліційної партії (Moderaterna).
Керівник розслідування Мікаель Мольквіст (Michael Målqvist) також намагався оцінити масштаби іноземного фінансування. За його словами, йдеться про значно більші суми, ніж очікувалося.
— Дані, до яких ми отримали доступ, показують, що приплив коштів з-за кордону до релігійної діяльності значно більший, ніж ми припускали, — сказав він.
Завдяки банківським даним вдалося встановити, що релігійні громади у 2020–2025 роках отримали з-за кордону приблизно 3,5 мільярда шведських крон.
Найбільше коштів надходило з європейських країн та США. Ще більшими виявилися обсяги фінансування іноземними донорами громадських організацій, фондів та релігійних громад, які займаються гуманітарною діяльністю. За той самий період вони отримали близько 21 мільярда крон.
Розслідування також охопило організації, які за рішеннями державних органів не відповідають демократичним критеріям. Було встановлено, що дев’ять «проблемних» організацій загалом отримали близько 70 мільйонів крон.
Втім, через банківську таємницю розслідувачі не змогли визначити, хто саме надсилав гроші, тому встановити їхнє справжнє призначення часто було складно. Мікаель Мольквіст наголосив, що більшість іноземного фінансування не викликає занепокоєння, однак через великі суми необхідний додатковий контроль.
— Потрібна перевірка з боку державного органу, щоб з’ясувати справжню мету цих коштів, — сказав він.
Згідно з дослідженням, пряме фінансування з Близького Сходу наразі виглядає відносно невеликим. Однак і Мікаель Мольквіст, і Гуннар Стрьоммер наголошують, що гроші можуть надходити до Швеції через посередницькі країни. Розслідування пропонує зобов’язати повідомляти державу про всі внески від іноземних донорів, які перевищують 150 тисяч крон.
Повідомлення мають надходити до Агентства у справах молоді та громадянського суспільства (Myndigheten för ungdoms- och civilsamhällesfrågor, MUCF).
Якщо буде встановлено, що фінансування може зашкодити безпеці Швеції або громадському порядку, його пропонується забороняти.
Гуннар Стрьоммер звернув увагу як на загрози з боку держав, так і з боку екстремістських організацій. Серед прикладів він назвав організацію «Брати-мусульмани» (Muslimska brödraskapet) та російську православну церкву (Rysk-ortodoxa kyrkan), які, за його словами, намагалися посилити свій вплив у Швеції.
Водночас міністр поки що не готовий підтримати або відхилити запропоновані заходи.
— Я хочу дочекатися висновків інших зацікавлених сторін після громадського обговорення, перш ніж ми ухвалимо остаточне рішення, — заявив він.
Про це повідомляє видання Aftonbladet

