Кожен третій геолог у кіно не доживає до фіналу — масштабне дослідження шведських вчених

Усі, хто колись замислювався, як часто геологи помирають у кіно, можуть видихнути з полегшенням. Група дослідників із Гетеборзького університету (Göteborgs universitet) протягом 15 років вивчала, скільки існує «фільмів про геологів», а також те, чи є геологи добрими чи злими персонажами і як часто вони гинуть. — У мене таке відчуття, що у фільмах людей убивають частіше, ніж у реальному житті, — каже геолог Ерік Стуркелль (Erik Sturkell).

Божевільний і злий вчений — класичний персонаж художніх творів, але добрий геолог, можливо, менш відомий широкій публіці. За допомогою кінобаз даних, а також порад друзів і колег Ерік Стуркелль та його дослідницька група вважають, що їм вдалося знайти майже всі британські та американські художні фільми, у яких є геолог. Підсумкова цифра — 141 фільм, і 85 відсотків усіх кіногеологів належать до «доброї сторони».

Коли видання GP зв’язалося з Еріком Стуркеллем, він саме переходив між інтерв’ю для P4 väst та ще одним для Lunchekot. Не так часто геолог опиняється у центрі уваги.

— Це, мабуть, один із небагатьох таких днів у житті, тому треба просто насолоджуватися моментом.

Дослідження показало, що геологи у фільмах найчастіше є позитивними персонажами, але є й інші цифри, які мали б більше турбувати представників цієї професії. Звіт показує, що третина всіх кіногеологів помирає ще до завершення фільму. Найпоширеніша причина смерті — вбивство. Друге місце ділять геологічні явища, такі як вулканічні бомби або провалля, а також смерть через прибульців, які, схоже, мають особливий інтерес саме до геологів.

— Трохи неприємно, що так багато гине. У нас не так багато матеріалу для порівняння з іншими професіями, але моє відчуття таке, що у фільмах людей убивають частіше, ніж у реальності. Ймовірно, щоб рухати сюжет уперед.

Невже бути геологом справді так небезпечно?

— Ні. Я читав статтю про те, що найпоширеніша причина смерті геологів — дорожньо-транспортні пригоди. І ніхто не помирає через прибульців, — констатує Ерік Стуркелль.

На великому екрані геологи часто носять картаті сорочки, є приємними людьми та полюбляють пиво й віскі, показує дослідження. Коли самі геологи мають обрати улюблений фільм, один із них помітно випереджає всі інші. У стрічці «Пік Данте» (Dante’s Peak) 1997 року актор Пірс Броснан, відомий за роллю Джеймса Бонда, грає геолога, який намагається переконати свого керівника евакуювати маленьке американське місто до того, як його знищить виверження вулкана. Фільм хвалять не лише за видовищність, а й за доволі точне зображення вулканологічних явищ.

Дослідження переважно проводили у вільний час: науковці просто сідали на диван, розслаблялися та вмикали фільм, у якому серед персонажів є геолог.

Тобто хвилюватися, що на це йдуть податки громадян, не варто?

— Ми займаємося цим увечері, коли дивимося фільми. Колеги надсилають нам поради, а ми все записуємо. Тому оплачуваного робочого часу тут використано дуже мало. Але в нашому посадовому описі справді є пункт про популяризацію нашої роботи, і можна сказати, що це теж сюди входить.

Ерік Стуркелль радий можливості розповісти людям про професію геолога й каже, що публіці зазвичай цікаво слухати про це дослідження. За його словами, сам факт появи цієї статті вже доводить, що проєкт успішно досягнув своєї мети. 15-річне кінодослідження тепер завершене, але це далеко не найдовший проєкт, над яким працював Ерік Стуркелль.

— За деякими вулканами я спостерігаю вже 25 років, а також маю дослідницький проєкт щодо метеоритних кратерів, який триває ще з 80-х років. Тому приємно хоча б один проєкт довести до кінця.

Втім, Ерік Стуркелль не виключає продовження дослідження. Адже нічого не висічено в камені.

— Зараз ми просто хочемо насолодитися тим, що зайшли так далеко. Ми завершили проєкт, він закінчений. Але ніколи не кажи «ніколи».

За даними gp.se