Новий цивільний розвідувальний орган у Швеції запрацює до 2027 року, доповнюючи військову сферу

У Швеції планують створити нову цивільну розвідувальну службу, очікується, що це дозволить краще охопити всю картину загроз для країни. Міністерка закордонних справ Марія Мальмер Стенергард представила новий орган – Зовнішню розвідувальну службу Швеції (Sveriges utrikes underrättelsetjänst, UND) – під час пресконференції.

– Ми маємо серйозну безпеково-політичну ситуацію і щодня стикаємося з широким і складним спектром загроз, що висуває нові й підвищені вимоги до наших можливостей, – заявила вона.

Передбачається, що UND працюватиме за моделлю, подібною до британської служби MI6, збираючи інформацію про інші країни та загрози для Швеції, включно з тероризмом, кіберзагрозами та ризиками для безпеки.

Отримані розвіддані передаватимуться уряду та відповідним державним органам. Робота служби має розпочатися 1 січня 2027 року. Вона тісно співпрацюватиме зі Збройними силами Швеції Försvarsmakten, Службою безпеки Säpo та Радіоелектронною розвідкою FRA.

Водночас військова розвідувально-безпекова служба Must залишиться, але частину її функцій передадуть новому органу. Зокрема, це стосується KSI (Kontoret för särskild inhämtning), який займається, серед іншого, агентурною розвідкою і працює під суворою таємницею. У цьому контексті військові висловлювали занепокоєння через втрату можливості створювати фальшиві особистості для розвідників за кордоном.

– Щодо спеціальних прикриттів, право на їх створення перейде до нової служби, – прокоментувала Мальмер Стенергард (Maria Malmer Stenergard).

Вважається, що поєднання цивільної та військової розвідки дозволить отримати більш повну картину загроз. Поштовхом до створення нової служби стали попередні недоліки в розвідувальній роботі, зокрема помилкова оцінка Must перед початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Деякі експерти застерігали від реформування системи в умовах нестабільності. Однак міністерка наполягає, що діяти потрібно вже зараз, адже ситуація з безпекою може ще погіршитися. Вона не бачить ризику розриву в роботі розвідки під час переходу.

– Ми проводитимемо цей процес поступово, включно з переведенням персоналу з інших відомств, – сказала вона.

Очікується, що в перший рік робота служби коштуватиме 2,8 мільярда крон, а штат складатиме «кілька сотень» працівників. Законопроєкт уже передано до Законодавчої ради (Lagrådet). Далі планується подання урядової пропозиції в червні, а голосування в парламенті має відбутися в серпні.

За даними Aftonbladet