Дискримінація у Швеції: особи з іноземним походженням зазнають упереджень під час набору на роботу

Розмова з передміським акцентом може впливати на шанси отримати роботу.
Про це свідчить нове дослідження щодо того, як керівники компаній у Швеції ухвалюють рішення під час найму. Упродовж чотирьох років Фонд Järvaveckan разом із PwC Sverige опитували 500 керівників компаній про їхнє ставлення до кандидатів із іноземним походженням у процесі рекрутингу.

– На жаль, ми бачимо, що упередження зростають з кожним роком, – каже Ахмед Абдірахман (Ahmed Abdirahman), керівник Stiftelsen Järvaveckan.

Попри те, що кандидати відповідають формальним вимогам, дослідження показує: упередження ускладнюють для них працевлаштування. Ба більше, ці упередження серед роботодавців посилюються.

– Йдеться про ВВП, економічне зростання та конкурентоспроможність Швеції. Це не лише питання різноманіття – це стратегічне питання для країни тут і зараз, – зазначає Абдірахман у програмі Nyhetsmorgon.

Особливо помітне зростання упереджень щодо релігійного чи культурного одягу або атрибутів. 61% керівників визнають, що це впливає на їхнє рішення негативно – порівняно з 51% роком раніше. Також важливу роль відіграє ім’я. Кандидати з африканськими або близькосхідними іменами оцінюються гірше, ніж ті, хто має західні імена.

Дослідження показує, що саме мова найбільше впливає під час співбесіди. 37% роботодавців зазначили, що негативно реагують на кандидатів, які вільно говорять шведською, але з передміським діалектом. Для кандидатів із іноземним акцентом цей показник становить 10%.

– Йдеться про упередження щодо людей, які говорять шведською вільно, але з «передміським» звучанням, – пояснює Абдірахман.

Водночас є й певні позитивні зміни. Частка роботодавців, які негативно реагують на походження з Близького Сходу, зменшилася з 22% до 18%. Подібна тенденція спостерігається і щодо африканського та азійського походження.

– Деякі упередження зменшилися, – каже Абдірахман.

За даними звіту, така ситуація може негативно вплинути на інтеграцію та забезпечення ринку праці кадрами.

– Це упередження, і з ними потрібно працювати як бізнесу, так і політикам, адже вони впливають на економічне зростання, – зазначає він.

Багато компаній наймають через особисті зв’язки, що ускладнює доступ до ринку праці для тих, хто не має таких контактів. За словами Абдірахмана, бізнес готовий розширювати підходи до найму, але бракує інструментів.

– Бізнес потребує підтримки – як від сторін ринку праці, так і від політиків, – підсумовує він.

Джерело інформації: tv4.se