Швеція планує знизити поріг для депортацій

Уряд  Швеції хоче посилити правила депортації за злочини та знизити поріг, коли вислання може застосовуватися. Водночас прокурорів зобов’яжуть завжди вимагати депортації – навіть якщо очевидно, що суд її не підтримає. – Ми не вважаємо гідним правової держави, коли прокурор погрожує таким серйозним заходом, як депортація, якщо для цього немає підстав, – каже Леннарт Гуне (Lennart Guné), старший прокурор і керівник Центру розвитку при Прокуратурі (Åklagarmyndigheten).

1 квітня уряд просунув законопроєкт про посилення правил депортації. Пропонується знизити поріг із покарання у вигляді шести місяців ув’язнення до будь-якого покарання, суворішого за штраф. Уряд вважає, що кількість депортацій може зрости з 500 до 3 000 на рік.

Наразі прокурор оцінює, чи має вимога про депортацію шанси в суді, зважаючи на зв’язки людини зі Швецією та характер злочину. За пропозицією партій коаліції Тідьо ця оцінка більше не проводитиметься. Натомість прокурор завжди має вимагати депортацію, якщо можливе покарання суворіше за штраф – навіть якщо він упевнений, що вислання не відбудеться.

Пропозицію розкритикували, зокрема, Бюро з питань економічних злочинів (Ekobrottsmyndigheten), суди та Канцлер юстиції (Justitiekanslern). Також Законодавча рада (Lagrådet) назвала її «чужою для системи» та «необґрунтованою», зокрема з огляду на права обвинуваченого. Зниження порогу означає, що під нові правила підпадуть і масові злочини, такі як керування у нетверезому стані чи крадіжка. У таких випадках депортація зазвичай не застосовується до осіб без попередніх правопорушень і з міцними зв’язками зі Швецією, зазначає Леннарт Гуне. Він застерігає від так званої «порожньої загрози депортації».

– Для людей, які тут живуть, мають дітей, сама думка про вислання – дуже серйозна. Це можна прийняти, якщо скоєно тяжкий злочин. Але держава не повинна погрожувати цим без підстав, – каже він.

Водночас прокурорів критикували за те, що вони не вимагали депортації у низці справ про зґвалтування – про це писало Expressen. Ола Шьостранд (Ola Sjöstrand), головний прокурор у Національному підрозділі з боротьби з міжнародною та організованою злочинністю (Riksenheten mot internationell och organiserad brottslighet, RIO) та колишній урядовий розслідувач, підтримує ідею обов’язковості.

– Це потрібно, щоб забезпечити рівність підходів. Інакше може бути ситуація, коли в одних випадках прокурор вимагає депортацію, а в інших – ні, – каже він.

Він також зазначає, що були справи, де можливість вимагати депортацію існувала, але її не використовували.

– Важко наперед знати, що людину точно не депортують, адже до подання обвинувачення не проводиться повне вивчення особи, – додає Шьостранд.

За словами Леннарта Гуне, таких пропущених випадків небагато.

– Ми одразу розпочали роботу над процедурами, щоб подібні помилки не повторювалися, – каже він.

Він підкреслює, що Прокуратура не заперечує політичного рішення щодо порогу депортації. Також не заперечується вимога подавати такі клопотання, якщо прокурор вважає їх обґрунтованими. Але примус вимагати депортацію «всупереч власній оцінці» він вважає втручанням у незалежність і об’єктивність прокурорів.

– Люди почнуть ставити питання: які ще вимоги прокурор висуває несерйозно? – зазначає він.

– Теоретично можна уявити, що законодавець вважатиме певні питання настільки важливими, що їх треба передавати до суду незалежно від думки прокурора. Насправді тут межі визначає лише фантазія.

Міністр юстиції Гуннар Стрьоммер (Gunnar Strömmer) переадресував питання міністру міграції Йохану Форсселлю (Johan Forssell).

– Якщо людина приїжджає до Швеції і вчиняє злочин, за який передбачене покарання суворіше за штраф, вона сама відмовляється бути частиною шведського суспільства – і має бути депортована. Це чітко, зрозуміло і просто, – заявив Йохан Форсселль.

Повідомляє видання tv4.se