ЄС тестує статтю про взаємозахист: розробляють чіткі інструкції для країн у кризових ситуаціях

Країни ЄС мають захищати одна одну у разі кризи чи війни. Але як це працює на практиці – досі не до кінця зрозуміло. То ж тепер захисну статтю планують протестувати та розробити чіткі інструкції. У договорі ЄС спеціальна стаття взаємного захисту 42.7 передбачає, що держави-члени зобов’язані допомагати одна одній у разі збройного нападу. Втім, як саме це має відбуватися, залишається невизначеним – не в останню чергу тому, що більшість країн також входять до НАТО і покладаються на аналогічну статтю альянсу – статтю 5.

Тепер положення ЄС планують перевірити на практиці. У травні відбудуться навчання під керівництвом глави дипломатії ЄС Каї Каллас (Kaja Kallas) за участі послів із питань безпеки держав-членів у Брюсселі. Згодом планується аналогічне навчання на рівні міністрів оборони.

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс (Andrius Kubilius) пропонує створити своєрідний «посібник».

– Було б добре мати інструкцію, до якої можна звернутися, щоб знати, з ким зв’язатися, які ресурси доступні і як саме має здійснюватися взаємна допомога, – заявив він в інтерв’ю інформаційному об’єднанню European Newsroom (ENR), до якого входить і агентство ТТ.

Міністерка закордонних справ Марія Мальмер Стенергард (Maria Malmer Stenergard) позитивно оцінює ініціативу, але наголошує, що вона не повинна дублювати функції НАТО.

– Не можна забувати, що саме НАТО є нашим оборонним альянсом. Але, безумовно, важливо розуміти, як ми можемо підтримати одне одного у разі потреби, – зазначила вона.

Питання захисної статті обговорювали під час вечері лідерів ЄС на Кіпрі у четвер. Це особливо важливо для країни-господаря – однієї з чотирьох держав ЄС, які не входять до НАТО. До того ж Кіпр розташований у напруженому регіоні – неподалік від Сирії та Лівану. Це стало очевидно, коли дрони впали на одну з двох британських баз на острові під час початку бомбардувань Ірану з боку США та Ізраїлю.

– Усі погоджуються, що коли під загрозою суверенітет держави-члена, питання не в тому «чи», а в тому «як швидко». Ми повинні перетворити цю статтю на дієвий механізм, – заявив президент Нікос Христодулідіс після зустрічі.

Дії США за президентства Дональда Трампа також впливають на ситуацію, адже багато країн ЄС замислюються, чи можна й надалі покладатися на гарантії НАТО за статтею 5.

– У нас немає підстав сумніватися в їхніх зобов’язаннях за статтею 5, але їхня риторика є глибоко шкідливою, – підсумувала Марія Мальмер Стенергард.

Про це повідомляє видання tv4.se