Зменшилася кількість нелегалів, які звертаються за медичною допомогою у Швеції, через страх бути викритими
Кількість людей без документів, які звертаються по медичну допомогу у великих містах Швеції, різко зменшилася останніми роками. У медичному центрі Червоного Хреста у Гетеборзі медсестри відзначають зростаючу тривогу через обов’язок інформування, який уряд вирішив запровадити. «Жінка, яка боялася, що її можуть повідомити поліції в лікарні, запитувала, чи можливі домашні пологи», — розповідає медсестра-спеціалістка Стіна Ниден (Stina Nydén).
Попри те, що люди без документів мають право на медичну допомогу, все менше з них звертаються до державної системи охорони здоров’я.
У центрі Червоного Хреста (Röda korset) у Гетеборзі (Göteborg) таким людям надають лікування, інформацію та підтримку у доступі до медицини. Протягом першого року роботи кількість звернень навіть перевищила очікування. Персонал вказує на кілька причин, чому люди уникають звичайної медицини. Одна з головних — страх перед обов’язком інформування, який передбачає повідомлення про осіб без документів.
«Пацієнти запитують: “Чи повідомить лікарня поліцію або міграційне управління Migrationsverket? Чи можете ви гарантувати конфіденційність?”» — каже Стіна Ниден.
Цей обов’язок був передбачений угодою Тідьо (Tidöavtalet) 2022 року. У законі, який очікується до набрання чинності в липні, система охорони здоров’я формально звільняється від цього обов’язку. Однак і Стіна Ниден, і її колега Матильда Перссон (Matilda Persson), які працюють із цією групою понад десять років, зазначають, що страх бути викритими значно зріс.
«Ми зустрічаємо пацієнтів, які бояться. Навіть якщо вони довіряють медичному персоналу, вони бояться, що зробить адміністратор або хто почує в реєстратурі, що вони без документів», — пояснює Перссон.
Вона також підкреслює, що іноді інформація з медицини передається іншим установам, які вже зобов’язані повідомляти поліцію. Наприклад, при народженні дитини інформація передається до податкового управління Skatteverket, яке підпадає під дію обов’язку інформування.
«Нещодавно одна жінка, яка боялася бути викритою в лікарні, запитувала про можливість домашніх пологів», — додає Ниден.
Кількість людей без документів, які звертаються до державної медицини, зменшується у Західному регіоні Гетеборга (Västra Götalandsregionen) та Стокгольмському регіоні (Region Stockholm) протягом тривалого часу. У регіоні Сконе (Region Skåne) спад почався з 2022 року.
З того часу кількість пацієнтів майже скоротилася вдвічі у Сконе та Західному регіоні Гетеборга, а у Стокгольмі падіння ще більше — з 8 434 до 2 980 пацієнтів. Скільки людей без документів проживає у Швеції, точно невідомо. За оцінками звіту національної ради охорони здоров’я Socialstyrelsen 2010 року, їх було від 10 000 до 50 000.
Дослідник міграції Якоб Лінд (Jacob Lind) з Університету Мальмьо (Malmö universitet) зазначає, що ці цифри досі не переглянуті. Хоча сьогодні менше людей стають нелегалами через відмови в притулку, інші можуть втрачати статус через анулювання дозволів на роботу.
«Складно точно сказати, чому менше людей звертаються до медицини. Але дослідження показують, що люди без документів сьогодні живуть у гірших умовах і мають гірше здоров’я, тому страх є важливим фактором», — каже Лінд. Окрім страху перед обов’язком інформування, медсестри також називають інші причини. Серед них — недостатня обізнаність про свої права та негативний попередній досвід, наприклад, відмови у лікуванні.
«Серед медичного персоналу є значна необізнаність, і багатьом відмовляють у допомозі, на яку вони мають право», — зазначає Ниден. Людям без документів також складно орієнтуватися в системі охорони здоров’я та записуватися на прийом — зокрема через відсутність BankID або посвідчення особи. Ще одна проблема — помилки при реєстрації, через які пацієнтам виставляють повну «туристичну» вартість замість субсидованої.
Оскільки такі люди не мають права працювати, їхня платоспроможність дуже обмежена. Обов’язок інформування також поширюватиметься на службу судових боргів Kronofogden. Це означає, що люди без документів, які отримають борги через неправильні рахунки, можуть бути повідомлені поліції. «Наприклад, один чоловік не наважився сказати в реєстратурі, що він без документів, і отримав рахунок на 5 000 крон, який не міг оплатити», — розповідає Перссон.
Найгіршим наслідком є те, що люди взагалі не звертаються по допомогу, поки ситуація не стане критичною. «Я бачу серйозний ризик, що люди звертаються лише у крайніх випадках, що призводить до більшого страждання і додаткового навантаження на систему охорони здоров’я», — підсумовує Ниден.
Що передбачає закон
З 1 липня 2013 року регіони зобов’язані надавати медичну допомогу людям без документів віком від 18 років.
Це включає:
– соматичну та психіатричну допомогу, а також стоматологію, які не можна відкласти;
– медичні огляди;
– допомогу вагітним і пологи;
– аборти;
– консультації щодо контрацепції;
– ліки;
– лікування відповідно до закону про інфекційні захворювання;
– перекладачів, медичні перевезення та допоміжні засоби.
Поняття «допомога, яку не можна відкласти» включає не лише невідкладну допомогу, а й, наприклад, подальше лікування або профілактику серйозних захворювань.
Діти без документів мають право на таку ж медичну допомогу, як і діти, які проживають у відповідному регіоні. Регіони також можуть надавати ширший обсяг допомоги, ніж передбачено законом.
Джерело: Закон про медичну допомогу деяким іноземцям без необхідних дозволів (Lag (2013:407) om hälso- och sjukvård till vissa utlänningar som vistas i Sverige utan nödvändiga tillstånd), Socialstyrelsen, Röda korset.
За даними видання dn.se

