Тривожна ситуація у світі впливає на садові тренди: у Швеції набирає популярність вирощування картоплі на балконах

Насіння лугових квітів, картопля на балконі та компостування — саме такі тренди набирають популярності на тлі зростання інтересу до готовності до криз, сталого розвитку та збереження біорізноманіття. Сади та присадибні ділянки дедалі частіше стають більш «дикими» і менш впорядкованими. Це вже не стільки мода, скільки необхідність, вважає керівниця проєкту Садової виставки (Trädgårdsmässan), що проходить у Стокгольмі, Оса Бард Талборн (Åsa Bard Talborn).

— Ті, хто створює сад або планує купівлю рослин, дедалі більше думають про те, як сформувати середовище для підтримки запилювачів і збереження біорізноманіття. Про це багато говорять і активно просувають ці ідеї, — зазначає вона.

Ще один помітний напрям — екологічний підхід до компостування та добрив.

— Люди починають мислити замкненим циклом у своєму саду. Замість того щоб обрізати рослини навесні, вивозити їх на переробку, а потім купувати новий ґрунт, можна використати це для створення власного компосту, — пояснює Талборн.

Водночас вирощування рослин уже давно перестало бути заняттям лише для власників садів чи дачних ділянок. Контейнери, грядки та мішки для вирощування картоплі дедалі частіше з’являються на балконах і терасах.

— Вирощування на малих площах, зокрема на балконах, стрімко зростає. Люди починають думати, як використовувати простір ефективніше — наприклад, вирощувати рослини у кілька рівнів, — каже вона.

Змінився і підхід до самих балконів: якщо раніше їх переважно декорували, то тепер усе більше людей вирощують там їстівні культури. За словами Оси Бард Талборн, це частково реакція на події у світі.

— Вирощування для власної продовольчої безпеки — тема, яка зараз дуже актуальна. З’являється дедалі більше книг про те, як планувати вирощування, щоб отримати максимальний урожай і обирати найбільш практичні культури, — зазначає вона.

Ще одна тенденція — самостійне збирання та збереження насіння.

— Це також пов’язано з готовністю до криз і самозабезпеченням. Якщо ми залежимо від імпорту або від постачання насіння ззовні, у разі серйозної кризи це може створити проблеми, — підсумовує вона.

За матеріалами видання aftonbladet.se