Дичина на обід у закладах для літніх людей: як у Швеції вирішують проблему перенаселення диких кабанів

Багато мешканців Швеції скаржаться на диких кабанів, які розорюють парки та приватні ділянки, і дехто вважає, що їхня кількість стала надмірною. Полювання на цих тварин заборонене до кінця березня, однак після цього влада планує заходи, які мають одночасно вирішити проблему перенаселення кабанів і зростаючий попит на м’ясо. Уже цієї весни комуна Херрида (Härryda kommun) планує випробувати новий підхід — подавати страви з м’яса диких кабанів у закладах догляду за літніми людьми.

— Збіглися два інтереси, — пояснює керівник сектору технічної підтримки та управління Пер-Арне Ларссон (Per-Arne Larsson).

З 1 квітня у Швеції стартує сезон полювання на диких кабанів. Саме з цього моменту Херрида планує розпочати нову ініціативу, яка передбачає використання здобичі муніципальних мисливців у системі громадського харчування.

— Трохи пізніше цієї весни ми зможемо провести першу подачу страв із м’яса дикого кабана, — зазначає Пер-Арне Ларссон.

За планом, першими нове меню випробують мешканці будинків для літніх людей та закладів догляду. Про це раніше повідомляло місцеве видання Härryda-Posten. Таким чином комуна прагне одночасно вирішити одразу дві задачі.

— Останніми роками ми бачимо, що кабани все частіше заходять у населені пункти та розорюють сади й парки. Це свідчить про те, що їх стало забагато, — пояснює Ларссон.

Крім того, муніципальна рада доручила службі харчування, яка відповідає за меню у школах і закладах для літніх людей, забезпечити щоденну наявність м’ясних страв.

— Це не означає, що ми подаватимемо м’ясо кабана щодня, але воно може стати одним із доповнень у наших меню, — уточнює він.

У передмістях Гетеборга (Göteborg) та інших регіонах країни також шукають способи контролю чисельності диких кабанів. Наприклад, у комуні Але (Ale) політики пропонували запровадити подачу м’яса кабана у школах і будинках для літніх людей уже восени. Водночас у різних частинах Швеції обговорюється ідея так званих «премій за відстріл» — виплат мисливцям за знищення тварин, які вважаються шкідниками.

Однак у Херриді не використовують таку термінологію.

— Це створює враження, що мисливці мають стріляти якомога більше, але це не так. Йдеться про компенсацію у розмірі 1000 крон за кожного схваленого дикого кабана, — пояснює Пер-Арне Ларссон.

Перед тим як м’ясо потрапить у харчову систему, воно проходить суворий контроль. Представники мисливського об’єднання перевіряють кожну тварину, щоб переконатися, що її було відстріляно належним чином і вона придатна для переробки. Також обов’язковою умовою є те, що кабан має бути здобутий у межах території комуни Геррюда.

Додатково проводяться тести на трихінельоз, щоб виключити наявність паразитів у м’ясі. Після цього продукція направляється до спеціалізованої м’ясопереробної установи, де проходить ще один етап перевірок перед остаточним дозволом на використання.

Хоча рішення поки перебуває на стадії планування, уже розробляються варіанти майбутнього меню. За словами спеціалістки з розвитку харчування Анни Лінд (Anna Lind), серед страв можуть з’явитися класичні котлети з дикої дичини, рагу, «мисливський пиріг», варіація «Pork au vin» та традиційний шведський «вільткалопс» (viltkalops).

Таким чином комуна намагається поєднати екологічний контроль популяції диких тварин із раціональним використанням ресурсів та підтримкою локального харчового ланцюга.

За даними видання gp.se