Шведська комуна Ликселе сублімує шкільні обіди для тримісячного запасу їжі на випадок кризи

Комуни та регіони повинні мати можливість забезпечувати харчуванням літніх людей, хворих і школярів щонайменше протягом двох тижнів у разі війни або кризи. Однак майже кожна третя комуна сьогодні не має такого плану. Водночас у місті Ликселе у північній Швеції вже впроваджують власну модель продовольчої готовності — там сушать шкільну їжу методом сублімації та планують створити запас їжі на три місяці.

— Їжа зберігатиметься у секретному місці, — розповів керівник харчового підрозділу Клаус Дуденхьофер (Klaus Dudenhöfer).

У Ликселе (Lycksele), розташованому у внутрішній частині лену Вестерботтен (Västerbotten), комуна придбала спеціальну установку для сублімаційної сушки залишків шкільних обідів. Після обробки їжу вакуумують, що дозволяє зберігати її до 25 років. Передбачається, що ці запаси використовуватимуться у разі надзвичайних ситуацій, зокрема війни.

— Ми сушимо переважно соуси до пасти, чилі кон карне та так званий «ковбойський суп», — пояснює Клаус Дуденхьофер.

За його словами, створення повноцінного резерву займає час.

— Нам потрібно близько семи років, щоб сформувати запас сублімованої їжі. У нас лише одна машина, і ми не готуємо додатково — використовуємо лише надлишки їжі, — зазначає він.

За даними продовольчого управління Livsmedelsverket, майже третина комун у Швеції не має чіткого плану забезпечення харчування у дитсадках, школах та установах догляду за літніми людьми в умовах кризи, підвищеної готовності або війни.

Ідею сублімаційної сушки Ликселе перейняло у Лінчопінга (Linköping), де комуна вже інвестувала у близько двадцяти таких машин і просунулася значно далі. За словами Клауса Дуденхьофера, Лінчопінг є більшою комуною і має також оборонну інфраструктуру, що пояснює більші масштаби виробництва та наявність додаткових ресурсів. Щоб перевірити якість їжі, її дегустували представники різних служб.

— Багато хто дуже зацікавлений у тому, що ми робимо. Пожежна служба та поліція вже пробували цю їжу, щоб зрозуміти, чи можна використовувати її у своїх транспортних засобах, — каже Дуденхьофер.

— Ми також давали її скуштувати політикам і працівникам комуни. Багато хто порівнює її з армійськими раціонами або з тим, що продається в туристичних магазинах.

Окрім сублімації, у комуні реалізують ще одну ініціативу під назвою «Корова на корені» («Ko på rot»). Влада закуповує телят у місцевих фермерів, а м’ясо використовують для харчування у школах і закладах для літніх людей. Нещодавно було забито одинадцять тварин.

— На Мідсоммар ми подаватимемо нашим літнім мешканцям яловичу вирізку. А на Великдень — лосину вирізку, яку придбали у місцевих мисливців, а також рибу арктичний голець із місцевого рибного господарства, — зазначає він.

— Ми намагаємося підтримувати місцевих підприємців.

Наразі комуна працює над визначенням місця для зберігання запасів. Воно має бути легкодоступним і не залежати від ліфтів, які можуть перестати працювати під час відключення електроенергії. Також передбачено можливості для приготування їжі у кризових умовах.

— У нас є польові кухні з доступом до води та резервного електроживлення. Навколо Люкселе багато лісу, тому з паливом проблем не буде. Ми можемо розвести вогонь або використовувати портативні пальники, — пояснює Дуденхьофер.

— А якщо нічого не спрацює, цю їжу можна їсти навіть у сухому вигляді, як чипси. Вона справді має добрий смак.

Загалом у Швеції вважається, що комуни та регіони повинні бути здатні підтримувати систему харчування протягом щонайменше двох тижнів у кризових умовах. Наприклад, комуна Уппсала (Uppsala) вже досягла значного прогресу у цьому напрямку. Якби всі комуни діяли за її прикладом, загальні витрати по країні становили б приблизно 1,5 мільярда крон протягом п’яти років.

За даними видання dn.se