Хворим на Альцгеймер у Швеції доведеться чекати на новий препарат

При хворобі Альцгеймера в мозку утворюються невеликі скупчення біля нервових волокон — так звані амілоїдні бляшки. Вони блокують зв’язки між нервовими клітинами, і нервові імпульси дедалі важче передаються до різних частин мозку. Минулого року Європейське агентство з лікарських засобів (Ema) вперше схвалило препарати, які зменшують кількість таких бляшок у мозку.

Однак питання, чи почнуть їх застосовувати у Швеції, залишається відкритим.

Джессіці Седерфіорд (Jessica Söderfjord) було лише 54 роки, коли їй поставили діагноз хвороби Альцгеймера.

— Це було так, ніби хтось висмикнув килим з-під ніг. Просто жахливо.

Тепер вона бореться за те, щоб шведи на ранній стадії захворювання могли отримувати нові препарати від Альцгеймера, які вже схвалені в Європейському Союзі.

— Нас дуже легко відсувають убік. Ми зручна група, яку легко не ставити у пріоритет.

Джессіці Седерфіорд (Jessica Söderfjord), якій нині 56 років, раніше довелося пережити кілька депресій через виснаження. У 52 роки їй також поставили діагноз СДУГ (adhd). Під час одного з контрольних оглядів вона розповіла лікарю, що більше не може розрізняти гарячу і холодну воду в крані та має труднощі з читанням цифр. Працювати медичною адміністраторкою ставало дедалі важче.

— Це стало нестерпно. Зрештою я просто не справлялася.

У клініці пам’яті у неї взяли аналіз спинномозкової рідини, після чого стало зрозуміло, що у неї початкова стадія Альцгеймера.

— Перші три тижні я плакала щоранку, коли прокидалася, бо не хотіла прокидатися. Я не могла уявити, як зустріну те, що чекає попереду.

Зараз вона отримує ліки, які дають певний ефект, але препарат, що безпосередньо впливає на бляшки в мозку, поки що недоступний для неї та інших пацієнтів у Швеції. Вирішальним стане рішення спільного органу шведських регіонів — Ради нових терапій (NT-rådet), яке очікується навесні.

Велику роль у цьому рішенні відіграє висновок Шведського агентства з питань стоматологічних і фармацевтичних пільг (Tandvårds- och läkemedelsförmånsverket, TLV). Там вказують на низку факторів невизначеності щодо першого з нових препаратів — Лекембі (Leqembi).

За оцінкою TLV, препарат справді значно зменшує кількість бляшок у пацієнтів із легкою формою Альцгеймера, але залишається незрозумілим, як саме це впливає на їхні когнітивні здібності. Якщо препарат буде запроваджено, навантаження на систему охорони здоров’я значно зросте. Його потрібно вводити внутрішньовенно в лікарні кожні два тижні, а пацієнтів регулярно перевіряти за допомогою МРТ.

У сукупності це може коштувати дуже дорого і призвести до того, що інші групи пацієнтів отримуватимуть менше медичної допомоги, вважають у TLV.

Старша лікарка Анне Бйор’єссон Хансон (Anne Börjesson Hanson) понад 20 років займається клінічними випробуваннями препаратів проти деменції, зокрема Лекембі.

— У нас є пацієнти, які отримують цей препарат уже п’ять років. Вони стабільні, продовжують працювати на доволі вимогливих посадах і справляються.

За її словами, невизначеність, на яку вказує TLV, пояснюється тим, що єдине велике дослідження, в якому брали участь і її пацієнти, оцінювало результати лише через 18 місяців. Симптоми Альцгеймера розвиваються повільно, і клінічний ефект препарату також проявляється не одразу.

— Немає доказів довгострокового ефекту, тому що подвійно сліпих досліджень довше ніж 18 місяців не проводили. Але є дані за чотири роки — і вони показують, що ефект стає кращим із тривалістю лікування. Вона також ставить під сумнів розрахунки TLV щодо вартості впровадження препарату у Швеції — зокрема твердження, що одне внутрішньовенне введення коштуватиме понад 9 000 крон.

— Я була розчарована цим аналізом.

Професор нейрохімії Генрік Цеттерберг (Henrik Zetterberg) вважає, що Швеція зараз перебуває у «жахливому стані очікування».

— Це абсурдно, адже препарат, який уже використовується у США та багатьох інших країнах із хорошими результатами, був розроблений саме у Швеції за гроші платників податків.

Через те, що Швеція, як і деякі інші європейські країни, поки що не запроваджує лікування, частина пацієнтів шукає можливість лікуватися за кордоном.

— Якщо ви багата людина у Швеції, можна поїхати до Фінляндії і отримувати інфузії там. У нас є пацієнти, які їздять до Лондона.

Він підкреслює, що препарат підходить не всім і не є диводійним лікуванням.

— У країнах, де препарат доступний, формується консенсус: не всі пацієнти добре на нього реагують, але деякі реагують дуже добре. У середньому прогресування хвороби сповільнюється приблизно на 30 відсотків.

Лікар Джессіки Седерфіорд сказав їй, що вона є хорошою кандидаткою для нового препарату. Але це можливо лише зараз, на ранній стадії хвороби — пізніше буде вже запізно.

— Я і мої близькі не можемо зрозуміти, як так може бути, що ліки, розроблені у Швеції, існують — але ми не можемо їх отримати.

На її думку, застаріле уявлення про Альцгеймера як про «хворобу літніх людей» призводить до того, що клініки пам’яті отримують менше ресурсів, а запровадження нових препаратів відкладається.

— Зараз дедалі більше молодших людей отримують цей діагноз. Ми більш активні і більше вимагаємо.

Про цю ситуацію повідомляє видання SvD