Працівницю звільнили за те, що забрала додому шкірки від картоплі
Кухарка Марі Ханссон (Marie Hansson), 51 рік, забирала додому картопляні лушпиння та листя цвітної капусти для своїх свиней. Роботодавець розцінив це як крадіжку – і звільнив її. Марі розпочала юридичну боротьбу, і після мирової угоди отримала 500 000 крон. – Звісно, це добре. Але найкраще те, що я довела свою правоту, – каже вона.
Працюючи кухаркою в комунальному закладі Бруксґорден (Bruksgården) у Скурупі (Skurup), Марі готувала їжу як для дітей дошкільного віку, так і для підопічних системи догляду за літніми людьми. Замість того щоб викидати всі харчові відходи – такі як лушпиння та овочеву гичку – вона протягом приблизно року частину забирала додому для своїх свиней.
– Це було сміття, а не залишки їжі. Те, що вже не можна використати, – пояснює Марі.
Вона тримає свиней на фермі в Сведалі (Svedala). У вересні 2024 року її несподівано викликали на зустріч із керівником і представником HR-відділу муніципалітету. Там їй повідомили, що її дії є крадіжкою та порушенням гігієнічних норм, і що справа «схиляється до звільнення».
– Спочатку я подумала: «Ви що, жартуєте?»
Марі тимчасово відсторонили від роботи, поки муніципалітет проводив розслідування. Водночас «крадіжки» так і не були передані до поліції.
– Перші тижні я була в шоці. Потім розлютилася. Я відчула: «Ні, це не може бути правильно».
У листопаді 2024 року Марі звільнили. Вона була переконана, що муніципалітет діяв неправомірно, і через інтернет зв’язалася з юристом із трудового права Бу Вілльнером (Bo Villner). Разом вони подали позов проти муніципалітету за порушення Закону про захист зайнятості (lagen om anställningsskydd).
– Я одразу зрозумів, що це повний абсурд, – каже Бу Вілльнер.
– Звісно, можна стверджувати, що це якесь порушення, але воно настільки дріб’язкове. Це можна було вирішити зовсім інакше – поговорити й сказати, що це недоречно. Не обов’язково звільняти людину через таке.
Юридичний процес тривав приблизно рік.
– Звичайно, це було важко. Але я швидко вирішила, що буду боротися. Я одразу отримала нову роботу, була з ними чесною – і жодних проблем не виникло. Зараз у мене найкраща робота у світі, – каже Марі, яка нині працює в шкільній їдальні.
За її словами, родина й друзі підтримували її протягом усього процесу. Спочатку муніципалітет заперечував позов, але згодом змінив позицію.
– Вони запропонували мирову угоду, яка передбачала повну компенсацію. Більше через судове рішення ми б не отримали, – каже Бу Вілльнер.
Марі отримала від муніципалітету 500 000 крон.
– Звісно, це добре. Але найголовніше – що я довела свою правоту, – говорить вона.
Керівник канцелярії муніципалітету Скуруп Еґіль Джейлан (Egil Ceylan) заявив у коментарі газеті Sydsvenskan, що не може коментувати конкретну справу. За його словами, завершення трудових спорів фінансовою угодою є досить поширеною практикою. Він не знає, чи призвів цей випадок до якихось змін у процедурах.
– Наскільки мені відомо, після більших кадрових справ завжди проводиться внутрішній аналіз. Мета – з’ясувати, чи можна покращити процедури, а не шукати винних. Як саме це було в цьому випадку, мені невідомо, – сказав Еґіль Джейлан.