Швеція вперше очолила місію НАТО з патрулювання повітряного простору Ісландії
Уже за кілька днів захист Ісландії та спостереження за Північною Атлантикою забезпечуватимуть шість шведських винищувачів JAS 39 Gripen. Уперше Швеція очолює одне із завдань НАТО з чергування реагування на повітряні інциденти. «Звісно, складно сказати, чи зіткнемося ми з літаками на росії, але саме для того, щоб за ними стежити, ми там і перебуваємо», — каже полковник Маттіас Оттіс (Mattias Ottis).
Після прибуття з підрозділу Heavy Airlift Wing у місті Папа (Pápa) в Угорщині літак швидко розвантажили. Екіпаж складався з представників Норвегії, Болгарії, США, Нідерландів та Швеції.
Уздовж стін літака розмістилися близько 60 солдатів і офіцерів із авіакрила F 7, які закріпилися ременями безпеки. У центрі вантажного відсіку — остання частина обладнання, необхідного для місячної служби на авіабазі Кефлавік (Keflavik) поблизу Рейк’явіка (Reykjavik). Серед іншого — запасний двигун вагою 2 100 кілограмів для JAS 39 Gripen версії C/D, щойно доставлений із заводу компанії GKN у Тролльгеттані (Trollhättan).
Це був четвертий і останній транспортний рейс тижня. Начальник завантаження Лінус Лонгборн (Linus Longborn) звіряв документи. «Загалом ми відправили 190 тонн обладнання: 69 тонн авіатранспортом, решту — морськими суднами. Це те, що ми класифікуємо як небезпечні вантажі», — пояснює він.
Навесні цього року військово-повітряні сили Швеції вперше як держава-член НАТО направили за кордон повноцінний контингент — у межах посиленої місії повітряного патрулювання над Польщею.
«Тоді ми значною мірою спиралися на британців. Цього разу ми діємо самостійно. Унікальним є й те, що ми маємо власне бойове управління, при якому наш авіаційний командир підпорядковується командуванню НАТО», — зазначає підполковник Юган Легардт (Johan Legardt).
Як авіаційний командир крила F 7 він очолює ісландський контингент чисельністю близько 110 осіб, відповідальних за виконання завдання, відомого як Повітряне патрулювання Ісландії. «Місія полягає в захисті територіальної цілісності Ісландії — самого острова та 12 морських миль в Атлантику. Це зона, в межах якої ми патрулюємо», — пояснює Легардт.
Він окремо наголошує, що підрозділ не направляють до Ісландії для паралельного спостереження за Гренландією на тлі турбулентності навколо Дональда Трампа. «Це не входить до базового завдання. Якщо з’являться додаткові вказівки — наразі важко прогнозувати. Але місія повітряного патрулювання жодним чином не пов’язана з політичною дискусією навколо Гренландії, яка точиться останнім часом», — каже він.
Про те, що відповідальність за Ісландію перейде до Швеції та F 7, стало відомо ще в травні минулого року. Для обслуговування шести винищувачів JAS 39 Gripen, які з початку наступного тижня перебуватимуть у повній бойовій готовності, до складу контингенту входять штаб, льотний склад, авіаційні командири, технічний персонал та охоронні підрозділи.
Командири повітряних операцій підтримуватимуть зв’язок із Об’єднаним центром повітряних операцій НАТО в місті Удем у Німеччині. Водночас у разі реальної загрози шведські підрозділи з 5 грудня минулого року підпорядковуються Об’єднаному командуванню сил у Норфолку, США.
За словами військових, завдання пілотів не надто відрізняється від служби вдома. «Ми й так несемо цілодобове чергування, захищаючи територіальну цілісність Швеції. Тут просто інша географія», — зазначає Юган Легардт.
Над Північною Атлантикою літаки будуть озброєні ракетами Iris-T, також відомими як ракета 98, і нестимуть додаткові підвісні паливні баки для збільшення дальності польоту. Паралельно з ісландською місією триває серія навчань під керівництвом Данії на Гренландії під назвою «Арктична витривалість» (Arctic Endurance). У середині січня там уже перебували шведські офіцери. Заявлена мета цих навчань — підвищення готовності до загроз з боку росії.
Те, що Швеція вперше самостійно відповідає за повітряну оборону іншої держави-члена НАТО, має велике значення для авіакрила в Сотенесі. Це стало очевидно під час фінального завантаження, за яким спостерігали журналісти газети Dagens Nyheter, DN.
«Ми отримуємо можливість показати, що беремо на себе відповідальність за колективну оборону альянсу — що ми приєдналися до НАТО не лише через напружену міжнародну ситуацію, а й готові реально робити свій внесок», — каже Юган Легардт.
На запитання, як це — літати над Північною Атлантикою взимку, він відповідає: «Зима у Швеції теж може бути суворою, хоча на півночі вона значно сухіша. Для нас це не становить проблем».
«Я б сказав, що найскладніше буде особовому складу охорони, який має чергувати просто неба цілодобово», — додає він.
Командир авіакрила, полковник Маттіас Оттіс, зазначає, що новими є насамперед місце й контекст місії, але є ще один аспект.
«Якщо пілоту доведеться катапультуватися, він має бути психологічно готовим певний час перебувати в рятувальному човні. До суші може бути далеко, а вода крижана, поки не прилетить рятувальний гелікоптер», — пояснює він.
За даними видання Dagens Nyheter
