Шведській армії бракує належної нижньої білизни для жінок-військових – командування визнає проблему неприйнятною

Жінки-призовниці та військовослужбовиці протягом багатьох років повідомляли про білизну, яка не підходить за розміром, а також про труси, що спричиняють травми й болісні ушкодження шкіри. Попри багаторічні попередження, Збройні сили Швеції (Försvarsmakten) досі мають труднощі із забезпеченням жінок-військовослужбовиць функціональною спідньою білизною.

– Це неприйнятно. Ми займаємося цим питанням, – заявив верховний головнокомандувач Міхаель Классон (Michael Claesson).

– Те, що відчуваю я і мої колеги, – це натирання між стегнами. Коли багато ходиш, стегна труться одне об одне, і тоді потрібна білизна, яка зменшує тертя між ними, – розповідає Аліс Нелін (Alice Nelin), призовниця з полку P 18, в інтерв’ю Sveriges radio.

Наразі жінки-призовниці отримали кошти для того, щоб самостійно купувати зручні та придатні для служби труси.

– Ми працюємо над цим. Не можна сказати, що нічого не робиться, – каже верховний головнокомандувач Міхаель Классон.

– І не так, що ці справді погані зразки досі залишилися і продовжують видаватися. Ми працюємо над вирішенням проблеми. Але, без сумніву, це болісний недолік – тут немає про що сперечатися.

На запитання, чи свідчить це про глибші проблеми з гендерною рівністю в Збройних силах, Классон відповідає:

– Ні, я так не вважаю. Я на сто відсотків визнаю, що ми маємо подібні виклики.

Водночас він зазначає, що незалежно від типу білизни, якщо людина проходить пішки три десятки кілометрів, це дасться взнаки, якщо не підготуватися належним чином.

– Наша діяльність пов’язана з екстремальними навантаженнями, і над цим потрібно постійно працювати. Але в основі всього спорядження має забезпечувати розумні й адекватні умови.

Командувач сухопутних військ Юнні Ліндфорс (Jonny Lindfors) пропонує розділити проблему на дві частини. Для масштабної мобілізаційної армії, яка активується у кризі чи під час війни, достатньо спорядження, яке є «достатньо добрим». Натомість у мирний час і в повсякденній службі вимоги мають бути вищими.

– Тоді ми хочемо, щоб кожен мав те, що підходить найкраще, – пояснює він.

За його словами, саме тут виникають особливі труднощі для жінок.
«Ми не справляємося з цим»

– Якщо порівняти жіночий і чоловічий відділи в магазині одягу, різниця очевидна. Варіацій жіночого тіла набагато більше. Ми з цим не справляємося. Ми не можемо забезпечити таку різноманітність, щоб кожна жінка сказала: це ідеально підходить саме мені. Ми вже знайшли варіант, який підходить більшості, але якщо хочемо дійти до кінця, то вихід – це вийти на ринок і дозволити купувати те, що підходить найкраще.

Саме тому Försvarsmakten надають фінансову компенсацію жінкам, які хочуть придбати власну спідню білизну.

– Це питання гідності. Звісно, ми повинні за це платити. Але щоб білизна сиділа добре, людина має мати можливість самостійно приміряти й обирати.

З цієї причини Юнні Ліндфорс не вважає критику щодо того, що жінки у Збройних силах змушені купувати білизну самі, цілком справедливою.

– Я радше бачу в цьому силу, а не слабкість.

Він також зазначає, що одна з попередніх моделей білизни була відверто проблемною.

– У нас була колекція трусів із жорсткими швами – це була справжня катастрофа. Наскільки мені відомо, її вже вивели з обігу.

Про ситуацію повідомило шведське видання Aftonbladet