Критика після вироку палію Корану: Швецію звинувачують у поверненні до законів про богохульство

Швецію звинувачують у запровадженні «законів про богохульство» після того, як справа спалювача Корану Салвана Найєма (Salwan Najem) не була прийнята до розгляду Верховним судом. Салвана Найєма було засуджено судом першої інстанції за підбурювання проти групи людей після чотирьох спалень Корану в Стокгольмі разом із Салваном Момікою (Salwan Momika). Апеляційний суд дійшов такого самого висновку, а Верховний суд Швеції (Högsta domstolen) відмовив у допуску справи до розгляду.

«Фактично його засудили за богохульство проти ісламу», — заявляє письменниця Сакіне Мадон (Sakine Madon).

Натомість професор права Мортен Шульц (Mårten Schultz) називає таку критику «дезінформацією» і наголошує, що критикувати релігії у Швеції й надалі дозволено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що мотивом акції була критика ісламу, але водночас пролунали висловлювання, які означали зневагу до мусульман. Вирок викликав гостру суспільну реакцію і, за словами критиків, фактично означає появу «закону про богохульство» у Швеції.

«Якщо вирок Салвану Найєму за підбурювання проти групи людей устоїть, богохульство стає кримінально караним», — написав експерт зі свободи слова Нільс Функе (Nils Funcke) на платформі Expressen Debatt невдовзі після рішення суду.

Письменниця та колишня оглядачка Сакіне Мадон, яка розглянула цю справу у книзі «На захист єретика» (Till kättarens försvar), різко критикує як сам закон, так і судову практику його застосування. За її словами, відбувається змішування понять зневаги до групи людей і зневаги до релігії. Сакіне Мадон вважає, що формально закону про богохульство не існує, однак на практиці Салвана Найєма усе ж засудили саме за богохульство.

Вона наголошує, що навіть з урахуванням критики чинного закону про підбурювання, висловлювання Найєма не мали б бути достатніми для визнання зневаги. За її словами, поклавши на нього відповідальність за висловлювання Салвана Моміки, у деяких випадках жорстко переосмислені, суди все ж дійшли обвинувального вироку.

У рішенні суду зазначено, що Салван Найєм не був «тим, хто висловлювався образливо в найбільшому обсязі», але обидва діяли за спільною домовленістю. «Це дивний порядок, коли один учасник демонстрації відповідає за висловлювання іншого. Якщо це стане судовою практикою, багато організаторів і учасників акцій опиняться під серйозною загрозою», — вважає Сакіне Мадон.

Професор цивільного права Мортен Шульц категорично відкидає твердження про існування «закону про богохульство». У дописі в соціальній мережі X він написав, що обвинувачення проти Найєма стосувалися «очевидних випадків підбурювання проти групи людей», і що критикувати релігії, як і раніше, дозволено. «Цікаво спостерігати, як розгортається ця кампанія з дезінформації. Саме ці вироки надзвичайно чітко показують, що релігійна критика є дозволеною, але їх усе одно використовують як аргумент для твердження протилежного», — написав Шульц.

Вирок Салвану Найєму було оголошено лише через кілька днів після того, як у Сьодертельє (Södertälje) в січні минулого року застрелили Салвана Моміку. Він став широко відомим під час процесу вступу Швеції до НАТО через неодноразові спалення Корану і після цього жив під постійними погрозами смерті.

Сакіне Мадон вважає, що у цих дискусіях простежується тенденція перекладати відповідальність із тих, хто погрожує і застосовує насильство. «Саме тому особливо важливо, щоб наші суди чітко відрізняли погрози та підбурювання проти людей від проявів богохульства», — підсумувала вона.

За даними видання Expressen