У Швеції екіпаж із двох тер’єрів і тхора знищує понад 100 щурів на тиждень
Німецькі ягдтер’єри Ґіттан і Ґун очищають місто від щурів. За один день вони можуть знищити до 20 гризунів. «Я вважаю, що отрута — це гірше. Тут усе відбувається швидко й природно», — каже мисливець на щурів Магнус Бйорк (Magnus Björk). Два роки тому до Магнуса Бйорка звернувся управитель нерухомості Улоф Нільссон (Olof Nilsson). Бйорк понад 20 років працює з собаками в регіоні Сконе (Skåne), зокрема з охоронними та пошуковими собаками, які відстежують наркотики.
«Він запитав, чи можемо ми ловити щурів за допомогою собак. Спершу я відкинув цю ідею, бо подумав, що це не спрацює. Але після того, як побачив відео з Англії, замислився й вирішив: а чому б не спробувати», — розповів Магнус Бйорк у коментарі для TV4 Nyheterna.
Сьогодні його собаки, Ґіттан і Ґун (Gittan och Gun), виходять на полювання два–три рази на день і загалом упіймають близько 20 щурів. Замовлення надходять переважно від приватних і комунальних компаній з управління нерухомістю, а також від магазинів і ресторанів, але є й приватні клієнти. «Німецький ягдтер’єр — це собака-супермен. У нього сильний природний інстинкт. Потрібно лише правильно його спрямувати, дати правильний фокус і зробити так, щоб собака відчував вигоду від співпраці зі мною», — пояснює Магнус Бйорк.
Магнус Бйорк розуміє, що дехто ставить під сумнів гуманність такого способу знищення шкідників. «Але я вважаю, що це гуманно. Отрута значно гірша. Тут усе відбувається швидко й природно», — каже він.
За його словами, щури помирають приблизно за дві секунди: собаки хапають і різко трясуть здобич так, що ламаються шия й хребет, і смерть настає майже миттєво. У випадку з отрутою гризуни спочатку мають її з’їсти, а потім годинами носити в собі, повільно помираючи. Водночас він визнає, що сам метод може виглядати жорстко.
Якщо щурі невеликі, іноді трапляється, що собаки їх з’їдають. Обидві собаки — Ґіттан і Ґун — вакциновані проти лептоспірозу. Перед кожним полюванням Магнус Бйорк і Улоф Нільссон перевіряють, щоб на місці не було уламків скла чи інших небезпечних предметів. Після кожного виходу собакам ретельно миють лапи та пащу.
«Ми не просто відчиняємо двері й випускаємо їх. Але вони надзвичайно радісні й завжди з нетерпінням чекають наступного завдання. Їм стає дедалі цікавіше, і з досвідом вони працюють усе краще», — каже Магнус Бйорк.
У складних і тісних місцях собакам допомагає тхір на ім’я Йоран (Göran).
«Його завдання — виганяти щурів. Ми стежимо, щоб він був помірно ситий і не надто гладкий, аби міг проходити тунелями. А далі — справа за собаками», — пояснює Улоф Нільссон.
За даними tv4.se