24-річний швед зібрав понад 160 бензопил і не планує зупинятися
У 14 років Еміль Лундін (Emil Lundin) із Хедемури (Hedemora) отримав свою першу бензопилу від сусіда, якому допоміг. За десять років його колекція зросла до понад 160 одиниць. – Саме мій дядько по маминій лінії все це запустив. Коли мені було п’ять-шість років і я приходив до нього додому, я хотів слухати звук бензопил, які стояли в нього в гаражі, розповідає Еміль.
На полицях стояло кілька пилок, і Еміль показував на ту, яка його найбільше цікавила.
– Тоді він знімав її з полиці й заводив, щоб я міг послухати, як вона працює.
«Я завжди був справжнім фанатом моторів»
Інтерес передусім пов’язаний із тим, як працюють машини.
– Я завжди був справжнім мотонердом. Якщо отримуєш пилу, якої ще не було в колекції, завжди цікаво дізнатися, чи вона працює, чи їй потрібні запчастини.
Багато бензопил Еміль отримав у подарунок. Він побував у справжньому медіатурі зі своєю колекцією: про нього писали місцеві газети, він з’являвся в ефірах SVT, P4 і TV4. Після цього до нього почали звертатися щедрі власники бензопил. Першими про колекцію розповіли журналісти програми Lokalt i Dalarna.
– Якщо припустити, то після першого інтерв’ю я, напевно, отримав близько 15 пилок. Людям подобається, що я зберігаю такі старі раритети. Вони вважають, що краще, аби я, маючи інтерес до бензопил, доглядав за ними, ніж щоб їх просто викинули, каже Emil і додає:
– Я з цим повністю згоден. Це культурна спадщина.
Коли журналісти Expressen зв’язалися з Емілем телефоном, у нього якраз був у гостях щедрий незнайомець.
– Але цього разу це була не бензопила. Він подарував мені мотокосу, тобто різновид тримера для трави. Їх я теж колекціоную, але не в такій великій кількості.
Улюбленицею в колекції бензопил є McCulloch D30 1954 року випуску.
– Вона дуже рідкісна, а рідкісні пилки завжди приємно мати на полиці.
Втім, усі бензопили отримують належний догляд.
– Я зазвичай пробую ними пиляти вдома на подвір’ї, щоб вони трохи попрацювали і щоб мембрани не забивалися брудом. Це не дуже приємно, бо тоді їх доводиться міняти.
Більше у матеріалі видання Expressen