Міністр юстиції Швеції припускає перегляд закону про зміну імені після резонансного вбивства в Рьоннінге
Підозрюваний убивця з Рьоннінге (Rönninge) змінював ім’я тричі, а можливо й більше. Міністр юстиції Швеції Ґуннар Стрьоммер (Gunnar Strömmer) вважає, що закон про імена може потребувати перегляду. Якщо не бути готовими оцінювати наслідки й замислюватися над можливими змінами, то це означає бути і глухим, і сліпим, заявив він у коментарі для Dagens Nyheter (DN).
26-річний підозрюваний, який заперечує вбивство, але визнає тяжке порушення недоторканності поховання (grovt gravfridsbrott), протягом останніх років кілька разів змінював ім’я. Точна кількість змін невідома, оскільки персональні дані засекречені. Водночас попередні судові вироки за злочини, пов’язані з дитячою порнографією (barnpornografibrott), замахом на викрадення людини (försök till människorov) та погрозами посадовій особі (hot mot tjänsteman), містять чотири різні імена. Це означає щонайменше три зміни імені з 2019 року.
Інформація про неодноразову зміну імені викликала реакцію віцепрем’єр-міністерки Ебби Буш (Ebba Busch, KD). У дописі в соціальних мережах вона поставила запитання: чи не варто переглянути можливості зміни імені.
Редакція DN звернулася до Буш, аби з’ясувати, чи вона особисто хоче змінити або переглянути закон про імена. Її прессекретар повідомив, що вона лише поставила запитання. Натомість міністр юстиції Ґуннар Стрьоммер зазначає, що підстави для перегляду закону справді можуть існувати.
Для боротьби зі злочинністю зміни імені не мають вирішального значення, пояснює Стрьоммер, адже поліція користується іншими інструментами, такими як персональний номер (personnummer) і ДНК. Водночас існують й інші аргументи на користь перегляду закону. Наприклад, можливість змінювати ім’я необмежену кількість разів. Бували також випадки, коли люди брали імена, що були вкрай образливими для інших жертв злочинів та їхніх родичів, зазначає він.
Речниця соціал-демократів із правових питань Тереза Карвалью (Teresa Carvalho) наголошує, що наразі невідомо, яке значення закон про імена мав саме для вбивства в Рьоннінге. У коментарі для DN вона пише, що не слід мати закони, які можуть бути використані злочинцями для полегшення вчинення злочинів або уникнення покарання.
Це те, що ми завжди маємо бути готові відстежувати й оцінювати, додає вона. Втім, підозрюваний убивця з Рьоннінге — не єдиний, хто змінював ім’я під час або після судового процесу.
Так званий «чоловік із Нюторґет» (Nytorgsmannen), якого у 2021 році засудили за велику кількість зґвалтувань і сексуальних злочинів у Стокгольмі, після відбуття покарання переїхав до Сконе (Skåne) та змінив ім’я. Там він скоїв нові сексуальні злочини, за які згодом був знову засуджений.
Інший приклад — колишня генеральна директорка компанії Think Pink Фаріба Ванкор (Fariba Vancor), яка, за наявними даними, змінювала ім’я аж 16 разів. Улітку її та ще кількох осіб засудили за тяжкі екологічні злочини після того, як у різних місцях Швеції було незаконно вивезено й закопано величезні обсяги небезпечних відходів.
Новий закон про імена було ухвалено за широкої політичної підтримки під час уряду, очолюваного соціал-демократами у 2017 році. Тоді, зокрема, стало простіше змінювати ім’я та прізвище, а також робити це кілька разів.
Ґуннар Стрьоммер підкреслює, що в основі має залишатися право кожної людини самостійно вирішувати, як її звати, але він відкритий до можливих змін. Але якщо система використовується неналежним чином або так, що це ображає інших людей, тоді, на мою думку, бути неготовим оцінювати наслідки й розглядати зміни означає бути і глухим, і сліпим, підсумовує він.
За даними видання Dagens Nyheter
