Попередження українців про війну: це може стати вашою реальністю у Швеції

«Ніко» вижив на одній із найважчих ділянок фронту в Україні, де рої російських дронів роблять кожен метр смертельно небезпечним. Минув лише тиждень відтоді, як 23-річний «Ніко» залишив окопи, коли ми зустрічаємося з ним у Києві. Насправді його звати інакше, але, як і багато інших учасників війни, він хоче, щоб ми використовували його позивний.  Його холодне попередження для військових у Швеції та інших країн НАТО:

– Забудьте все, чого вас учили про фронтову війну. Нічого не є таким, як ви собі уявляєте.

Він ще не звик до відчуття, що більше не перебуває у постійній смертельній небезпеці.

– Протягом місяця нас щодня накривала артилерія. Відчуття таке, ніби небо падає тобі на голову. Після кожного обстрілу я дивувався, що залишився живий.

Ми стоїмо біля одного з численних меморіалів, де тисячі фотографій загиблих солдатів тісняться поруч із квітами та українськими прапорами. «Ніко» зупиняється біля світлини загиблого побратима.

– Без винятку всі, з ким я служив, загинули або були поранені. Єдина причина, чому я стою тут, – це везіння.

Свідчень того, як змінилася війна, багато. «Ніко» доповнює їх власним свіжим досвідом.

– Дрони постійно присутні. Звичайні перевезення підрозділів більше не працюють. Ти мусиш пересуватися пішки – по одному або по двоє.

Через дрони українська лінія фронту фактично поглибилася й сьогодні простягається до двох миль від нульової точки. Уся ця зона є смертельно небезпечною. Солдати можуть залишатися в окопах тривалий час без можливості вибратися.

– Поруч зі мною були поранені побратими, які тижнями чекали на евакуацію, – каже «Ніко».

– Поранення, від яких вони могли б відносно відновитися, зробили їх інвалідами на все життя.

Саме Україна першою масово запровадила використання дронів на полі бою й змогла зупинити російські колони. Тепер росія наздогнала цю технологію, і деякі вважають, що вона навіть перехопила ініціативу завдяки елітним підрозділам, які діють майже виключно в повітрі.

– Щойно ти виходиш зі сховку, дрон уже там – або щоб атакувати, або щоб вести спостереження й коригувати артилерію за координатами, – говорить «Ніко».

Багато солдатів, окрім стандартної зброї, тепер носять із собою й мисливську рушницю. Оскільки дробовий заряд розсіюється, шанс уразити дрон вищий, ніж звичайною кулею, але для цього потрібно наважитися підпустити загрозу дуже близько.

– Навіть тоді це складно. Я зазвичай кажу, що це як намагатися влучити в комара з пневматичної гвинтівки.

То як же захищатися?

– Бігти, різко й непередбачувано змінювати напрямок. Я бачив солдатів, які в останню секунду перевертали зброю й використовували її як кийок. Не рекомендую цього, хіба що як останній шанс, – каже «Ніко».

– А потім потрібно спробувати знайти укриття.

Останнє він вимовляє з ледь помітною усмішкою.

Чому ви усміхаєтеся?

– Бо укриттів майже не існує. Усе зруйновано. Немає жодної рослинності, де можна було б сховатися. Єдиний шанс – спуститися під землю, і там ти можеш застрягти надовго.

Українське видання Kyiv Independent писало про двох солдатів, які застрягли в окопі в Запорізькій області на 165 днів. Солдати – Олександр Тішаєв та Олександр Аліксєєнко – вижили всупереч усьому: не лише під російськими атаками, а й у стані голоду та зневоднення. В один момент їм довелося вичавлювати вологу з вологих серветок, щоб отримати рідину, пише Kyiv Independent.

Микола Бєлєсков – військовий аналітик, який раніше працював в уряді України. Він вважає, що всі країни НАТО мають навчатися безпосередньо на фронті в Україні, але побоюється, що альянс надто повільно засвоює нові реалії.

– У НАТО існує певний консерватизм, що виходить із класичної моделі війни – контролю над ворогом через встановлення повного панування в повітрі.

Однією з проблем, на думку Бєлєскова, є відсутність у НАТО свіжого досвіду війни з рівним супротивником.

– Немає прикладу, де сили НАТО воювали б проти противника, який має у своєму розпорядженні дрони, балістичні та крилаті ракети, здатні, наприклад, бити по авіабазах.

Чітке попередження пролунало восени, коли російські дрони залетіли над Польщею. Лише одиниці з них були збиті.

– Система протиповітряної оборони НАТО створена для класичних загроз – пілотованих літаків, балістичних і крилатих ракет, – але не для атак сотень одноразових дронів у поєднанні з балістичними ракетами та авіацією. Якщо намагатися діяти класичними методами, боєприпаси швидко закінчуються.

Якщо уявити, що наступна війна розгорнеться в Балтії, поле бою виглядатиме подібно?

– Так, кожен конфлікт унікальний, але є очевидні подібності, і росія тепер має цей бойовий досвід, – каже Микола Бєлєсков.

Будь-яка концентрація сил понад рівень роти приречена, вважає він.

– Щоб досягти результату, потрібно концентрувати сили. Але на прозорому полі бою, як тут, це неможливо, адже такі скупчення швидко знищуються з повітря.

Для Швеції між потенційною лінією фронту й країною лежить Балтійське море. Чи можуть дрони Shahed застосовуватися проти Швеції так само, як проти українських міст?

– Цей сценарій завжди має бути частиною шведського оборонного планування. Ви досить добре захищені від класичних загроз, але цілком можливо уявити повітряні атаки, подібні до тих, яких зазнає Київ, і проти Швеції. У такому разі шведська протиповітряна оборона може бути швидко перевантажена. Це сценарій, який слід постійно тримати в голові.

Наскільки велика ймовірність, що війна дістанеться аж до Швеції?

– Найуразливішими державами зараз є країни Балтії, оскільки вони не мають стратегічної глибини проти росії. Швеція постраждала б більше в сценарії, де шведський повітряний простір і територіальні води використовуються для підтримки російського нападу на Балтію. Це необхідно враховувати.

Детальніше у матеріалі expressen.se