Поліція Швеції щодня отримує попередження про можливі атаки в школах – нова тривожна норма

Побоювання щодо можливих атак на школи у Швеції різко зросли після масового вбивства у школі Risbergska в Оребру (Örebro). Хоча кількість сигналів і порад трохи знизилася, вони й надалі залишаються на безпрецедентно високому рівні, повідомляє поліція. За словами координатора поліції з протидії насильницькому екстремізму Андреаса Сальсборна (Andreas Salsborn), щодня надходить інформація про осіб, що можуть бути пов’язані з плануванням нападів на школи.

4 лютого цього року 35-річний Рікард Андерссон (Rickard Andersson) відкрив вогонь усередині Campus Risbergska. Унаслідок атаки загинули десять людей, ще шестеро отримали поранення. Після протистояння з поліцією нападник наклав на себе руки. Це була перша стрілянина в школі у Швеції та водночас найгірше масове вбивство в сучасній історії країни, що спричинило хвилю тривоги по всій державі.

Андреас Сальсборн (Andreas Salsborn) розповідає, що в перші тижні після трагедії кількість повідомлень про тривожну поведінку людей “зросла лавиноподібно” та утримувалася на високому рівні ще кілька тижнів. Він координує роботу поліції в рамках співпраці Redex із Службою безпеки Швеції Säkerhetspolisen.

Redex опрацьовує інформацію про можливі прояви насильницького екстремізму, включно з діями потенційних “одинаків”, які можуть планувати напади на школи. Фахівці допомагають місцевим поліційним дільницям аналізувати сигнали, робити оцінки ризиків та пропонувати превентивні оперативні заходи.

«Наше завдання — перетворювати отриману інформацію на конкретні дії», — зазначає Сальсборн.

Попри те, що від трагедії минуло вже майже десять місяців, кількість сигналів не спадає: люди можуть писати тривожні речі онлайн, висловлюватися в класі чи просто викликати підозру у шкільного психолога. Далеко не всі випадки призводять до кримінальних проваджень — частіше працюють через інші інтервенції, щоби знизити ризики.

За словами Сальсборна, майже завжди йдеться про молодих людей, які перебувають у глибокій кризі, втратили надію й довіру до оточення. Особливо часто мотивом є пережита травма від булінгу — це підтверджують і дослідження, і практичні випадки, що потрапляють у Redex.

Не всі ситуації одразу передають поліції. У випадках, які не є гострими, можна звертатися до Центру протидії насильницькому екстремізму — (Centrum för våldsbejakande extremism, CVE). Його фахівець Маркус Єльм (Marcus Hjelm) наголошує: ключовим превентивним кроком є рання розмова з учнем.

CVE підготував спеціальні методичні рекомендації для вчителів та інших працівників освіти. У них пояснюється, як розмовляти з учнем і батьками, як взаємодіяти з колегами та які питання ставити, якщо дитина демонструє тривожну поведінку — наприклад, ділиться фото сцен насильства чи пише про можливі дії.

«Учень може сказати щось, що здається страшним, але важливо зрозуміти — що за цим стоїть?» — пояснює Єльм. У тих випадках, де вдалося вчасно втрутитися, проблему часто вдавалося вирішити. Там, де цього не зробили, ситуації погіршувалися.

Особливо складними є випадки, подібні до історії Рікарда Андерссона: він давно залишив шкільне середовище, мав мінімальні соціальні контакти, тож ризик “випасти з поля зору” був значно вищим. «Коли людині 35 років, і вона не є частиною жодної спільноти, вона стає майже невидимою. Це показує, наскільки важливо мати широкий погляд на проблему — включно з системою освіти для дорослих», — підкреслює Єльм.

За даними видання Svenska Dagbladet