Допомогу Україні можуть врятувати за рахунок норвезької нафти – через блокування Бельгії

Бельгія досі стримує Європейський Союз від ухвалення рішення про використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні. Можливий вихід може з’явитися завдяки Норвегії — її міністр фінансів Єнс Столтенберг (Jens Stoltenberg) цього тижня прибуває до Брюсселя. Єврокомісія пропонує надати Україні пільгову позику на суму близько 1 500 мільярдів шведських крон (понад 130 мільярдів євро), щоб забезпечити фінансову стабільність країни в найближчі роки.

Кошти мають бути отримані за рахунок заморожених російських державних активів, які зберігаються на європейських рахунках — переважно у бельгійському депозитарному інституті Euroclear. Проте Бельгія поки що виступає проти. Країна побоюється, що росія може подати на неї до суду з вимогою компенсації, і наполягає, щоб інші країни ЄС надали юридичні гарантії та взяли на себе частину ризиків у можливих судових процесах.

В Норвегії опозиція тисне на уряд, вимагаючи, щоб країна використала свій гігантський нафтовий фонд як гарантію для запланованого європейського кредиту.

— «Чи готовий прем’єр ініціювати, щоб Норвегія виступила гарантом для позики ЄС?» — звернулася лідерка ліберальної партії Венстре (Venstre) Ґурі Мелбі (Guri Melby) до прем’єр-міністра Йонаса Гар Стьоре (Jonas Gahr Støre) у формальному запиті, повідомляє агентство NTB (Норвезьке телеграфне бюро).

За даними NTB, і консервативна партія Хойре (Høyre), і екологічна партія MDG, а також ліві партії SV та Rødt підтримують ідею норвезької гарантії. Якщо до них приєднається і правляча Лейбористська партія (Arbeiderpartiet, AP), то більшість у парламенті буде забезпечено.

Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре  поки що уникає чітких відповідей.

— Дискусії в ЄС ще не завершені, тому робити висновки зарано. Але ми підтримуємо тісний контакт з партнерами, — сказав він NTB після зустрічі прем’єрів Північної ради у Стокгольмі наприкінці жовтня.

Ідея норвезької гарантії вперше з’явилася в Данії, де газета Politiken різко розкритикувала норвезький уряд за пасивність щодо допомоги Україні, враховуючи, що країна отримала мільярди прибутків від зростання цін на газ і нафту через війну. Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен (Anders Fogh Rasmussen) також підтримав ініціативу:

— Норвегія має і можливість, і моральний обов’язок зробити набагато більше. Не можна ховатися за роздутою нафтовою скарбницею, — заявив він Politiken.

За даними видання Aftonbladet