Українські моряки у Швеції проходять бойову підготовку
На таємній базі на узбережжі Швеції українські екіпажі проходили навчання на бойовому катері 90. Після кількох інтенсивних днів вони повертаються на фронт. — Я хочу якнайшвидше повернутися додому й захищати свою країну, — каже 49-річний солдат Володимир. Інструктор зі зброї показує свій телефон і жартує з українським колегою, поки катер підстрибує на хвилях біля узбережжя. На плечі шведського військового — дві синьо-жовті нашивки.
— Це велика справа. Зараз я дедалі більше усвідомлюю, наскільки важливо бути частиною внеску Швеції у захист України, — говорить інструктор Густав (Gustav), який виступає під вигаданим ім’ям.
Військово-морські сили Швеції вже тривалий час навчають українських військових керувати шведськими катерами Stridsbåt 90, але лише тепер місію зробили публічною. Багато деталей залишаються під грифом «таємно» — повні імена та обличчя учасників не розголошуються. Відомо, що тривалість навчання скоротили менш ніж до третини від стандартного курсу для строковиків.
Густав, який навчає роботі з 12,7-міліметровим кулеметом у башті катера, визнає, що, можливо, більше ніколи не побачить своїх учнів, і кожне заняття може стати питанням життя або смерті.
— Мені б, звісно, хотілося мати більше часу, — каже він.
За ініціативи Великої Британії та Норвегії у 2023 році створили коаліцію для посилення морських сил України. У лютому 2024 року Швеція передала українській армії 10 бойових катерів і 20 десантних човнів. Одночасно розпочалося й навчання. 38-річний український військовий Дмитро, чия родина живе в Києві , коротко каже, що радий перебувати у Швеції:
— Це було правильне рішення. Я приїхав сюди, щоб навчитися.
На його камуфляжній формі лише номер 030. Дмитро вже служив у Військово-морських силах України, коли отримав пропозицію пройти курс, тоді як інші учасники не мали жодного досвіду морської служби.
— Дехто до цього максимум керував трактором на сімейній фермі, — каже він.
Заняття проводяться через перекладача, що ускладнює розуміння між інструкторами та учнями. Є й культурні відмінності: українських солдатів описують як надзвичайно мотивованих, але таких, що майже ніколи не визнають своїх помилок або нерозуміння наказів, тому їх доводиться перевіряти практичними вправами.
— Я хочу якнайшвидше повернутися додому й захищати свою країну, — повторює Володимир.
Він також дякує Швеції за підтримку:
— Це народ, який розуміє, який хоче ділитися своїми знаннями й допомогти нам перемогти ворога. Я переконаний, що вони можуть допомогти нам виграти війну.
Катер Stridsbåt 90, розроблений компанією Saab, створений для шведського амфібійного корпусу для перевезення військових і техніки у прибережних умовах. Він може розвивати швидкість до 40 вузлів, має малу осадку й чудово підходить не лише для шведських вод, а й для дельт на узбережжі Чорного моря та в Азовському морі, де діють українські сили.
— Цей катер дає нам змогу вийти на один рівень із росіянами на морі, — каже Дмитро.
Stridsbåt 90 також призначений для бойових операцій і швидких десантів. Україні необхідна подальша підтримка, щоб захищати цивільне судноплавство — насамперед великі поставки зерна — і знешкоджувати російські міни. Українські військові вже досягли значних успіхів, знищивши кілька кораблів російського Чорноморського флоту за допомогою безпілотних підводних дронів.
— Ми зробили все можливе, щоб адаптувати навчання під їхні потреби, — каже командир-капітан Марко Петкович (Marko Petkovic).
Дмитро раніше служив у портовому місті Миколаїв і навесні перебував приблизно за десять кілометрів від російських позицій. За три з половиною роки війни він втратив багатьох друзів через російські бомбардування цивільної інфраструктури. Зараз, каже він, війна перейшла у фазу, коли Україна не може повноцінно відтіснити ворога, тому потрібна додаткова зброя.
— Багато більше, і якнайшвидше, — наголошує він.
Через тиждень після інтерв’ю він має повернутися на фронт. На запитання, що він думає про російських солдатів, відповідає:
— Що можна думати про людей, які хочуть тебе вбити?
Володимир, на формі якого номер 043, виглядає зібраним, але коли мова заходить про президента США Дональда Трампа, його тон змінюється. Він звинувачує Трампа у використанні України у власних інтересах.
— США казали, що є гарантом нашої безпеки, але насправді їх цікавлять наші природні ресурси. Те, що робить Трамп, — це не гарантія безпеки.
— Що ти думаєш про Трампа?
— Він не президент, він шахрай. У нас гинуть люди. Старі, діти, цивільні.
На думку Володимира, Україна має тепер повністю покладатися на Європу. А щодо російського диктатора владіміра путіна, він каже:
— Це не людина. Йому не місце на цій землі. Йому місце під землею.
Повідомляє aftonbladet.se
