Інфляція у Швеції несподівано впала у вересні, але зниження ставки поки не очікується
Інфляція у Швеції знизилася у вересні трохи більше, ніж очікувалося, згідно з попередніми розрахунками Центрального статистичного управління (Statistiska centralbyrån, SCB). Однак експерти вважають, що цього недостатньо, щоб Центральний банк Швеції (Riksbanken) найближчим часом знову знизив облікову ставку.
«На цей рік зі зниженнями покінчено. А далі побачимо — усе може статися», — каже Торбйорн Ісаксон (Torbjörn Isaksson), головний аналітик банку Nordea.
Його колега з банку SEB, Олле Хольмгрен (Olle Holmgren), прогнозує, що облікова ставка залишиться на рівні 1,75% до можливого підвищення влітку 2027 року. Водночас він не виключає, що певне зниження може все ж відбутися. «Можливо, навесні. Або влітку. Ймовірність цього — приблизно 30–40%», — каже Хольмгрен.
За словами аналітика, щоб це сталося, інфляція має продовжити спадати, і водночас має бути потреба стимулювати економічне зростання, споживання та ринок праці.
«Але не зараз, у найближчий період. Центральний банк хоче побачити ефект від уже здійснених знижень ставок. Тому протягом найближчих трьох-чотирьох засідань навряд чи щось зміниться», — зазначає він.
Інфляція за показником KPIF (індекс споживчих цін без урахування процентів за іпотечними кредитами) у вересні знизилася до 3,1%, порівняно з 3,2% у серпні. Аналітики очікували стабільного рівня без змін.
За словами Ісаксона, інфляційна ціль Riksbanken у 2,0% за показником KPIF майже досягнута: «Знадобиться ще кілька місяців, щоб дійти до неї, але ми вже на правильному шляху».
Навіть із виключенням енергетичних витрат, показник, на який Riksbanken звертає особливу увагу, також знизився — до 2,7% у вересні проти 2,9% у серпні. Хольмгрен очікує, що цей показник у середньому впаде до 1,4% у 2026 році, або 1,8–1,9%, якщо не враховувати ефект від зменшення ПДВ на продукти харчування вдвічі.
«Тоді з’явиться простір для підтримки економіки через зниження ставки, якщо зростання виявиться слабшим за очікуване», — підсумовує він.