Сімона Мохамссон пропонує “синьо-жовтий іслам” замість впливу “Братів мусульманів” в Швеції

“Брати мусульмани” (Muslimska Brödraskapet) заважають звичайним мусульманам жити «як усі інші». Про це заявляє Сімона Мохамссон (Simona Mohamsson). Нещодавно стало відомо, що уряд Швеції розпочинає розслідування щодо ісламістської інфільтрації в країні. – Ісламісти ненавидять «синьо-жовтих» мусульман, каже вона.

Так міністр освіти та інтеграції Сімона Мохамссон описує ставлення більшості шведських мусульман до своєї віри. Мусульмани, які святкують і Ід аль-Фітр, і Різдво, дивляться серіали і арабською, і на SVT. Тепер вона хоче рішуче протидіяти ісламістам, які, намагаючись інфільтрувати шведське суспільство та створювати паралельні спільноти, прагнуть заборонити «синьо-жовтим» мусульманам жити звичним для них способом.

– Ми бачимо, що політичний іслам укорінився і йому дозволяють брати під контроль райони, школи, соціальну сферу – і навіть загрожує тим, що він може захопити політичні партії. Тому нам потрібно дати відсіч, – каже вона.

– Вони хочуть суспільства, яке дуже далеко від нашого.

Саме тому уряд призначає нове розслідування щодо ісламістської інфільтрації у Швеції. Передумовою стала доповідь, замовлена урядом Франції. У ній досліджувалася присутність і вплив “Братів мусульманів” – ісламістського руху, заснованого в Єгипті у 1928 році, який сьогодні діє у багатьох країнах світу. Звіт був оприлюднений влітку й спричинив гострі дебати – не лише у Франції, а й у Швеції.

Швецію вказали як країну, де рух має особливо активну гілку, а Соціал-демократи (Socialdemokraterna) згадувалися як особливо вразливі до інфільтрації. У документі зазначалося:

«Вплив шведської гілки пояснюється фінансуванням з Катару, великою толерантністю у шведській мультикультурній політиці та добрими відносинами між рухом і місцевими політичними партіями, особливо шведською соціал-демократичною партією».

– Є також проблема, коли політики йдуть назустріч цим групам. Наприклад, коли соціал-демократи в Гетеборзі (Göteborg) надають ісламістам молитовні приміщення. Таким чином вони роблять медвежу послугу всім «синьо-жовтим» мусульманам. Як політик не можна бути наївним щодо політичного ісламу, – каже Сімона Мохамссон.

Її попередник Матс Перссон (Mats Persson) розпочав роботу з вивчення присутності цієї групи у Швеції. Тепер Мохамссон хоче провести повне картування ісламістської інфільтрації як від “Братів мусульманів”, так і від інших угруповань.

– Ісламізм – це не лише насильство і терор. Його поширюють також групи, які використовують демократичні правила гри, щоб підривати наш спосіб життя.

За словами міністра, такі групи фінансуються, зокрема, за рахунок податків, навіть якщо не відповідають демократичним вимогам. І водночас саме шведські мусульмани найбільше страждають від цього.

– Ісламізм не хоче основного закону, а хоче шаріатських законів. Він не хоче інтеграції, а прагне сегрегації. Він хоче, щоб чоловіки контролювали жінок і щоб люди не могли кохати тих, кого вони хочуть.

Чи існує ризик, що урядові ініціативи підсилять крайні праві міфи про мусульман?

– Ні. Я б сказала, що найбільша проблема сьогодні в тому, що звичайні мусульмани, які просто хочуть жити своїм життям, не можуть цього зробити. Є багато ісламістів, які вважають, що знають краще, і що вони вже взяли під контроль суспільство, а ми це дозволили. Ми не дали відсічі, – каже Сімона Мохамссон.

За даними видання Expressen