Гени важливіші за виховання: у Швеції довели, що половина нашої особистості успадковується

Пунктуальність, впертість або схильність запізнюватися — ці риси можуть мати генетичне походження, а не бути наслідком виховання. За словами дослідника Петрі Кайоніуса (Petri Kajonius) з Лундського університету (Lunds universitet), приблизно половина нашої особистості закладена в генах.

«Родичі — найгірші, як то кажуть. Усі намагаються змінити своїх рідних, але на Різдво вони все одно залишаються собою», — зауважує Кайоніус.

Утвердження, що «ти такий, як твоя мама» або «це в тебе від батька», справді мають наукове підґрунтя. Однак складно визначити, яка саме риса надійшла від якого з батьків — генетична інформація переплітається, а деякі риси можуть проявитися через покоління.

«Іноді ми впізнаємо в собі риси дідусів або бабусь, а не безпосередньо батьків. Це тому, що вираження генів може бути латентним або набирати інших форм», — пояснює Кайоніус.

Він вказує, що набуті в спадок риси стають помітними лише у віці від 25 до 30 років. Однією з таких генетично обумовлених рис є інтровертованість чи екстровертованість — тобто схильність до спілкування з іншими та відкритість.

«Я сам доволі інтровертований, і чітко бачу, що моя донька така сама», — додає вчений.

За його словами, хоча генетика відіграє суттєву роль у формуванні особистості, деякий вплив на неї можна мати. Але змінити себе повністю — непросте завдання.

«Багато хто вважає, що особистість можна легко змінити через терапію або тренування, але насправді це має дуже обмежений ефект. Ми можемо дещо “приглушити” окремі риси, але змінити основу — складно», — підкреслює дослідник.

За даними видання tv4.se